Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Сумська область

Сумська область - область на північному сході Україні. Межує на заході з Чернігівською областю, на півночі і сході - з Російською Федерацією, на південному сході - з Харківською, на півдні - з Полтавською областями України.  

Область утворена 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної ради СРСР.

Сумська область розташована на північному сході Україні. На півночі і сході область межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Російської Федерації - довжина державного кордону з Російською Федерацією 298 км. На кордоні розташовано три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіне, Пушкарне, Зерново) та п'ять - автомобільного (Бачевськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). На півдні, сході і заході межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України м. Києва 350 км.

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників.

Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII—X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутнiших держав свого часу — Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: «На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало — не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву».

До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi — «Слово о полку Ігоревім».

На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана Хмельницького iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана Івана Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Конотопська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708—1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi — царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухів. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком короткого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилась українська державнiсть, — тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.

З другої чвертi ХIХ ст. широкого розвитку набуло цукроварiння. Сумський повiт по кiлькостi розташованих на його територiї заводiв займав друге мiсце на Українi, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 роцi цукровому синдикатi провiдна роль належала цукрозаводчикам Сумщини — Харитоненку i Терещенку.

Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Область розташована в північно-східній частині Лівобережної України. Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найвагоміші з них - Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок - численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

Клімат: помірно континентальний. Зима прохолодна, літо не спекотне. Середня температура липня +19 °C, січня −7,5 °C. Максимум опадів випадає влітку у вигляді дощів.

Природно-рекреаційний потенціал: лісами і чагарниками зайнято 17% території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), зустрічаються дубові гаї. За винятком ділянки цілинного степу «Михайлівська цілина» (входить до Українського степового заповідника), усі степові простори розорані. Баси — кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 7 км від Сум на великому масиві хвойно-листяних лісів уздовж р. Псел. об'єктів і територій природно-заповідн

Адміністративний центр Сумської області - місто Суми.

Число адміністративних одиниць, рад та населених пунктів області:

районів - 18; районів у містах - 2; населених пунктів - 1526, у тому числі: сільських - 1491; міських - 35, в тому числі: селищ міського типу - 20; міст - 15, в тому числі: міст обласного значення - 7 ; міст районного значення - 8; сільських рад - 384.

Місцеве самоврядування в області здійснює Сумська обласна рада, виконавчу владу - обласна державна адміністрація. Главою області (губернатором) є голова облдержадміністрації, який призначається Президентом України.

Сумська область складається з 18 районів:

Охтирський район;

Білопільський район; Буринський район; Великописарівський район; Глухівський район; Конотопський район; Краснопільський район; Кролевецький район; Лебединський район; Липоводолинський район; Недригайлівський район; Путивльський район; Роменський район; Середино-Будський район; Сумський район; Тростянецький район; Шосткинський район; Ямпільський район.

Міста обласного значення:

Охтирка; Глухів; Конотоп; Лебедин; Ромни; Суми; Шостка.

Міста районного значення:

Білопілля; Буринь; Ворожба; Дружба; Кролевець; Путивль; Середина-Буда; Тростянець.


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 25 гостей на сайті

Українська нація © 2011-2018