Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Нестор Махно

Нестор Іванович Махно народився 27 жовтня 1889 р. в селі Гуляй-Поле Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині село Гуляй-Поле - районний центр Запорізької області) в бідній селянській родині. Рано втративши батька і будучи останнім, п'ятою дитиною в родині, Н. Махно з семи років почав допомагати матері: пас корів і овець заможних селян, був чорноробом, маляром і т.д.

Деякий час навчався у гуляй-польській початковій школі. У 1906році став членом анархістської організації “ Спілка бідних хліборобів”, що діяла на Катеринославщені. В 1906-1908 роках Махна за участь у експроріаційних акціях кілька разів заарештовувала. В березні 1910 року Одеський військовий суд засудив Махна до смертної кари, яка незабаром була змінена довічною каторгою. У 1911-17 роках був ув”язнений у Бутирській тюрмі у Москві. Після Лютневої революції 1917 року у Росії у березні 17 року він повернувся на Катеринославщину, де розгорнув широку діяльність як політик і військовий діяч. Став одним із ініціаторів заснування Селянської Спілки, очолював місцеву раду робітничих і селянських депутатів та профспілку деревообробників та металістів. Створена Махном місцева адміністрація провела розподіл маєтностей великих землевласників серед селянства, примусила місцевих підприємців значно підняти заробітну плату робітникам. В кінці 1917 – початку 1918 років Нестор Іванович розпочав боротьбу проти козацьких частин з Південно-Західного і Румунського фронтів, які намагалися через територію України пробитися на Дон і приєднатися до військ генерала Каледіна.

Наступ в березні 1917 року німецько-австрійських військ примусив Махна виїхати з України. деякий час він перебував у Таганрозі, Ростові-на-Дону, Царищені, Астрахані, Саратові і Москві. Влітку 1918 року Нестор Іванович знову повернувся на Україну, де організувавши невеликий повстанський загін, розпочав боротьбу проти влади П. Скоропацького. В середині грудня 1918 року він уклав угоду з керівництвом Директорії УНР, яка виявилась недовготривалою. В грудні 1918 року частина Армії УНР під командуванням Самокиша звільнили місто. З початку січня 1919 року Нестор розпочав боротьбу проти денікінців, військ Директорії і Антанти. Очолював бригаду у першій Задніпровській дивізії до якої входила частина отамана Григор”їва. Ідейне обгрунтування махновського руху 1918 –20 років здійснювала українська анархістська організація “Набат”, що висунула лозунг проведення “третьої соціальної революції”.

Махно перебуваючи під впливом анархізму виступив проти будь-якої форми влади, забезпечення життя трудівників на основі безпартійності та безладдя. Нестор Іванович в умовах протиборства двох сильних противників в Україні намагався стати “Третьою силою” поряд з Директорією і більшовиками. Спроба більшовицьких органів влади втілити “політику воєнного комунізму”, проводити продрозкладку, створити перші колективні господарства та комітети бідноти, викликала опір серед українського селянства ї привела до антибільшовицьких настроїі у махновських військах. У червні 1919 року об”єдновшись з армією Григор”їва відкрито виступив проти радянської влади. На початку вересня 1919 Махно завершив пореформування своїх загонів, які було переіменовано в “Революційну повстанську армію України”. З літа 1918 року Нестор вів переговори з Петлюрою про спільну боротьбу проти влади та денікінців в Україні, що завершилась укладенням 20 вересня 1919 року у Жмеренці договору між командуванням Армії УНР і махновцями. Протягом вересня-жовтня 1919 року війська Махна вели бої проти Денікіна знищуючи окремі частини та руйнуючи тилові комунікації. Повстанські загони зайняли Катеринослав, Гуляй-Поле, Олександрівськ, Маріуполь, Нікополь, Мелітополь, Бердянськ. Проти Махна денікінське командування було вимушене кинути свої найкращі сили на чолі Слащовим і отаманом Шкуром. В кінці 1919 початку 1920 року проти повстанців були стягнуті великі сили радянських військ під командуванням Якіра. Частина РСЧА вели бойові дії не тільки з загонами махновців, але проводили жорстокі каральні операції проти місцевого населення, що співчувало махновцям. Нестор Іванович відповідав знишенням окремих червоноармійських підрозділів, ліквідацією комнезамів і місцевих органів більшовицької влади.


 

Коментарі 

 
0 #1 Михаил Ульянов 17.03.2012 01:40
Теперь всю историю перелопатили и не поймешь - за белых был Махно или за красных...
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 63 гостей на сайті

Кого Ви вважаєте Великим українцем?
 
Українська нація © 2011-2017