Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Віктор Ющенко

Віктор Андрійович Ющенко народився 23 лютого 1954р. в Сумській області Україна в селі Хоружівка Недригайлівського району в учительській родині. Батько - Андрій Андрійович Ющенко - воював на фронті, потрапив у полон і був в'язнем Освенцима, дивом залишився в живих, після війни був учителем англійської мови у місцевій школі. Мати - Варвара Миколаївна - викладала в тій же школі фізику та математику. Вважається, що саме вона зуміла прищепити своїм синам Петру та Віктору любов до точних наук.

Віктор Ющенко закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Після отримання диплома він був направлений на роботу в Карпати, де працював помічником головного бухгалтера колгоспу "40-річчя Жовтня" в селі Ярове Косівського району Івано-Франківської області. Звідти був призваний до армії, службу проходив у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні недалеко від Ленінакана (Вірменія).

Після служби в збройних силах, в грудні 1976р., Віктор Ющенко влаштувався на роботу в районне відділення Держбанку СРСР у селищі міського типу Ульянівка Білопільського району Сумської області. У 1977р. у 23 роки вступив до Комуністичної партії Радянського Союзу. У 1985р. Віктор Ющенко переїхав до Києва, працював у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР, потім обіймав посади заступника начальника і начальника управління Української республіканської контори Держбанку СРСР. Працював в Ощадбанку СРСР і Агропромбанк СРСР.

Після утворення незалежної української держави недовгий час продовжував працювати в Агропромбанк, перетвореному в акціонерний комерційний агропромисловий банк "Україна" на посаді першого заступника голови правління. А в січні 1993р. Віктор Ющенко став головою правління Національного банку України і очолював центробанк країни протягом шести років - до кінця 1999р. Під його керівництвом на Україну успішно проведена грошова реформа, створена Державна казна, розпочато будівництво Банкнотно-монетного двору. У 1997р. в складеному впливовим фінансовим журналом Global Finance рейтингу Віктор Ющенко потрапляє до шістки найкращих банкірів світу.

Півтора року - з грудня 1999р. по квітень 2001р. - Віктор Ющенко очолював кабінет міністрів Україні (висунутий тодішнім президентом Леонідом Кучмою, за деякими даними, був призначений на пост глави уряду за порадою адміністрації США). Під час його прем'єрства реалізується урядова програма "Реформа заради добробуту", завдяки якій вдалося домогтися позитивної динаміки в розвитку економіки України. Так, вперше за роки незалежності Україна отримала приріст ВВП. Команді Ющенка вдалося радикально змінити механізм розрахунків і платежів у центральний та місцеві бюджети, відмовитися від бартеру і запозичень, оздоровити ситуацію кілька на енергетичному ринку, істотно збільшити надходження до бюджету і витрати на соціальні потреби. За рік у країні була ліквідована бюджетна заборгованість по зарплатах, пенсіях і стипендіях.

Незважаючи на жорсткий характер проведених Ющенко реформ, за час роботи в уряді він домігся високої особистої популярності в народі і станом на літо 2001р. був, мабуть, найпопулярнішим політиком України.

27 квітня 2001р. Віктор Ющенко був відправлений у відставку з поста прем'єра. Вважається, що це сталося під тиском як лівої опозиції, так і олігархічних угруповань, пов'язаних з оточенням президента Леоніда Кучми. На думку аналітиків, кінець періоду прем'єрства Ющенка став одночасно початком його президентської кампанії. Так, вже в січні 2002р. було сформовано виборчий блок "Наша України", який очолив Ющенко. До складу блоку увійшли 10 партій правоцентристської орієнтації. На парламентських виборах на Україну в березні 2002р. блок отримав 24,7% голосів. У листопаді 2003р. Віктор Ющенко був висунутий "Нашої України" кандидатом у президенти.

З 2002р. по січень 2005р. Ющенко - народний депутат України, член комітету Верховної ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, голова депутатської фракції "Наша України" у Верховній Раді.

У 2004р. Віктор Ющенко як уособлення демократичних сил в країні (після того як він і інший лідер української опозиції Юлія Тимошенко змогли на час подолати особисті амбіції і об'єднатися) бере участь у передвиборчій гонці на чергових виборах президента України. Його основний конкурент - кандидат партії влади прем'єр-міністр Віктор Янукович. При цьому на початку вересня 2004р. Віктор Ющенко потрапляє в австрійську клініку з симптомами важкого отруєння, яке зокрема знівечило і його обличчя. Команда Ющенка заявляє, що його навмисно намагалися отруїти. Справа має великий резонанс і в країні, і за кордоном, у тому числі і в Росії. Медицина факт отруєння довела, проте хто, де, коли і як отруїв кандидата в президента, так і залишилося нез'ясованим.

У листопаді-грудні 2004р. на Україну проходять складні вибори, за результатами яких спочатку ЦВК оголошує про перемогу В. Януковича, потім Верховний суд констатує порушення в ході голосування. Прихильники Ющенка починають масову акцію протесту (вона вважається початком "Помаранчевої революції"), організовується повторний тур голосування, за підсумками якого визнається перемога Ющенка, а разом з ним і демократичних сил.

Після перемоги "Помаранчевої революції" і викликаної нею ейфорії у стані українських демократів назріває розкол. Влітку 2005р. Ющенко доводиться постійно врегулювати конфлікти між союзниками по "Помаранчевої революції" і втручатися в економічні рішення уряду Юлії Тимошенко. Восени 2005р. уряд Ю. Тимошенко відправлено у відставку, прем'єром стає Юрій Єхануров.

Початок 2006р. знаменується для України в цілому і для Ющенка зокрема міжнародним скандалом. Через підвищення цін на російський газ і неготовності Україні купувати його за ринкову ціну, Газпром припинив поставки в країну. У конфлікт опинилися втягнутими і країни Європи, які отримують "блакитне паливо" з Росії по транзитних газопроводах, що проходять по українській території. У спішному порядку вдається досягти хоч якоїсь угоди, але воно призводить до скандалу і парламентської кризи всередині країни, а в результаті до приходу на пост прем'єра конкурента Ющенка по президентській гонці - лідера проросійської Партії регіонів Віктора Януковича.

Однак менш через рік Ющенко вдається позбавити його цієї посади. 2 квітня 2007р. президент України своїм указом розпускає Верховну Раду і призначає нові вибори, це призводить до нового загострення тривалої політичної кризи. У результаті тривалої політичної боротьби дострокові парламентські вибори були призначені на 30 вересня 2007р. За їх підсумками прем'єром знову стає Юлія Тимошенко - соратник Ющенка по "помаранчевій" коаліції і вічний супротивник у боротьбі за владу.

17 січня 2010р. на Україні відбулися президентські вибори, в ході яких до другого туру голосування вийшли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко. При цьому Віктору Ющенку не вдалося увійти навіть до трійки лідерів - свої голоси за нього віддали лише 5,45% виборців. За результатами другого туру виборів президентом України був обраний В. Янукович.

Загалом під час свого президентства Віктор Ющенко послідовно проводив політику зближення України з ЄС і США, а також європейської та північноатлантичної інтеграції. Зокрема питаннях розміщення ПРО в Східній Європі він підтримав американську адміністрацію на чолі з Дж.Бушем, що викликало негативну реакцію Москви. Згодом російське керівництво не раз дорікав йому за відхід від принципів дружби і партнерства України та Росії, а також за проведення антиросійського курсу.

Таку реакцію у російських властей викликали, серед іншого, заяви українського президента з приводу голодомору, який Віктор Ющенко назвав "геноцидом українського народу", а також його рішення про посмертне присвоєння звання Героя України лідерові українського націоналістичного руху першої половини XX століття Степану Бандері з наданням йому ордена Держави (Держави). (Згодом Віктор Янукович скасує відповідний указ свого попередника.)

Безумовним завоюванням внутрішньої політики Ющенка його прихильники вважають реальну демократизацію політичного життя України, наявність в країні свободи слова і політичної конкуренції. У той же час противники Ющенка ставлять йому в докір нескінченні політичні конфлікти, і як наслідок - затяжну політичну нестабільність на Україну, яка, на їхню думку, не дозволила українській державі накопичити достатні економічні резерви, а приватному бізнесу розвивати глобальні інвестиційні проекти.

Віктор Ющенко одружений другим шлюбом. Його першою дружиною була Світлана Дудченко, другий - громадянка США Катерина Чумаченко. Друга дружина президента раніше працювала в структурі Держдепартаменту США, на думку багатьох політологів, саме вона надавала основне "прозахідний" вплив на Ющенка. У Ющенка п'ятеро дітей (двоє від першого шлюбу і троє від другого) - двоє синів (Андрій від першого шлюбу і Тарас 2004 року народження від другого) і три дочки (Віталіна - від першого шлюбу, Софія 1999 року народження і Христина 2000 року народження - від другого).

Віктор Ющенко любить водити машину, у вільний час малює картини, займається бджільництвом і гончарством, до недавнього часу займався альпінізмом. Захоплюється футболом. Колекціонує предмети народного побуту, етнографічні раритети. Любить проводити час у колі сім'ї.



 

Коментарі 

 
+1 #2 Леонід 26.04.2012 01:30
Погоджуюсь з попереднім коментарем.
Цитувати
 
 
+1 #1 Aнна 18.02.2012 18:29
Вважаю цю особу зовсім не впливовою, тим паче не Великим українцем! Соромно за нього....
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 73 гостей на сайті

Кого Ви вважаєте Великим українцем?
 
Українська нація © 2011-2017