Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
В алеї нічкою літною...

В алеї нічкою літною,

Я йшов без тями, наче тінь,

Горіли зорі надо мною,

І неба темная глибінь,

Мов океан тиші, спокою,

Лилася в душу. Як же я

Ще вчора вас любив, о зорі,

Тебе, блаките! Як моя

Душа в безмірному просторі

Купалася, на ті прозорі

Луги летіла, де цвітуть

Безсмертні квіти, де гудуть

Несказанно-солодкі співи!

А нині темні і тяжкі ви

Для мене, весь ваш чар погас.

Ненавиджу я нині вас!

Ненавиджу красу, і силу,

І світло, й пісню, і життя,

Ненавиджу любов, чуття, –

Одно люблю лиш – забуття,

Спокій, безпам’ятну могилу.

В алеї нічкою літною

Я йшов без тями, наче тінь.

Поперед мене, поза мною

Снували люди. Дзінь-дзінь-дзінь!

Дзвонив біцикл. Неслися шепти

Любовних пар, далекий спів...

Та в серці мойому засів

Біль лютий, на який не вспів

Ніхто ще видумать рецепти.

Я йшов, та знав, що я – могила,

Що нерв життя у мене вмер,

Що тут, внутрі, на дні тепер

Душа моя похоронила

Всі радощі і всі страждання,

Весь спів, що вже не встане знов,

Своє найвищеє бажання,

Свою остатнюю любов.


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 99 гостей на сайті

Українська нація © 2011-2018