Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Розпука! Те, що я вважав...

Розпука! Те, що я вважав

Святим і близьким ідеалу,

Отой бездушний міль узяв

І там гризе собі помалу.

Те, що в душі леліяв я

Як скарб, як гордощі природи,

В руках у того муравля

Є іграшка, котру без шкоди

Зламати можна, попсувать

І в кут закинути по хвили.

А я гляджу на се – й ридать

Ні помогти не маю сили.

Гляджу, як квіточка моя

В руках нелюбих ув’ядає,

Як сіра, зимная змія

По моїм раю походжає.

Мене аж душить почуття,

Гірке, болюче і скажене...

Сто раз прокляте те життя,

Що так собі закпило з мене!


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 35 гостей на сайті

Українська нація © 2011-2018