Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Не можу жить, не можу згинуть...

Не можу жить, не можу згинуть,

Нести не можу ні покинуть

Проклятий сей життя тягар!

Ходжу самотній між юрбою

І сам погорджую собою...

Ох, коб останній впав удар!

Не жаль мені життя ні світа,

Не жаль, що марно кращі літа

У горі й праці протекли.

Пропало все! Та й що ж? Пропало!

А що ж передо мною стало?

Безодня, повна тьми і мли.

Зневіривсь я в ті ярма й шлиї,

Що тягну, мов той віл на шиї,

Отеє вже більш як двадцять літ –

Зовсім як хлопчик той, сарака,

Прутком по бистрій хвилі швяка, –

Чи з того є на хвилях слід?

Даремно биться, працювати,

І сподіваться, і бажати!

Пропала сила вся моя.

Лиш чорних мар гуляє зграя

І резиґнація безкрая

Засіла в серці, як змія.


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 58 гостей на сайті

Українська нація © 2011-2018