Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Максим Рильський

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві у дворянській родині. Дитинство провів переважно в с. Романівка на Житомирщині. 1908 р. він вступив до приватної Київської гімназії В. Науменка і отримав там глибоке гуманітарну освіту.

З 1915 р. М. Рильський навчався в Київському університеті - спочатку на медичному, а потім на історико-філологічному факультеті. Революція і громадянська війна не дали можливості закінчити освіту, і М. Рильський змушений був переїхати в село, де вчителював до осені 1923 р. Після повернення до Києва, він ще шість років викладав мову і літературу в середній школі та на робітфаку, поки повністю не присвятив себе літературній діяльності. У 1920-і роки М. Рильський належав до літературної групи «неокласиків» (М. Зеров, П. Филипович, М. Драі-Хмара, Юрій Клен), яких об'єднувала не лише любов до своєї батьківщини та української літератури.

Грунтовну освіту, інтелігентність, наявність художнього смаку, обізнаність у світовій культурі та відсутність ірраціональної віри в світле майбутнє були причиною органічного несприйняття невігластва і безкультур'я представників нового пролетарського мистецтва. «Неокласики» у своїй творчості були схильними до іронії, скептицизму і своєрідному фаталізму, які породжувалися знанням про відносність явищ життя.

У 1930-1932 рр.. змінюється доля поета: у країні розгорталися масові репресії проти національної інтелігенції, партією був проголошений курс на масову колективізацію, яка призвела до голоду 1932 - 1933 рр.. Не обійшли пір і М. Рильського: з березня до серпня 1931 р. він пробув «під слідством» у в'язниці. Після виходу на свободу поет, щоб засвідчити свою лояльність радянської влади, друкує в серпні 1932 р. «Декларацію обов'язків поета і громадянина» і збірник «Знак терезів» (1932). Подальша творчість М. Рильського, який повинен був відтепер обслуговувати пануючу ідеологію, була позначена певним зниженням рівня художності. Нетривалий період відносної творчої свободи поет пережив у роки Вітчизняної війни. У післявоєнний період М. Рильський зазнав несправедливої ​​критики й ідеологічним гонінням. Новий духовний підйом він відчув лише після смерті Сталіна, коли з 1950-середини х рр.. було ослаблене ідеологічний тиск. Цей час поет назвав періодом «третього цвітіння». Творчість М. Рильського було відзначено Сталінськими (1943; 1950) і Ленінської (1960) літературними преміями СРСР

У 1943 р. М. Рильський був обраний дійсним членом Академії наук УРСР, а в 1958 р. - академіком АН СРСР, очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, залишивши критичні та наукові праці з мовознавства, літературознавства та фольклористики. Він також багато перекладав, зокрема з англійської (Шекспір), білоруської (Я. Купала, Я. Колос та ін), польської (А. Міцкевич, Ю. Словацький), російської (О. Пушкіна, М. Лєрмонтов, В. Брюсов та ін), французького (Ж.-Б. Мольєр, Вольтер, П. Верлен, В. Гюго) та інших мов.

Помер Максим Рильський 24 липня 1964, похований на Байковому кладовищі в Києві.

До перших літературних спроб М. Рильський виявив інтерес ще в дитинстві, а вже в п'ятнадцять років видав свою першу поетичну збірку «На білих островах», який, всупереч учнівському характером віршів, був прихильно зустрінутий критикою. Подальше літературна творчість засвідчило швидке зростання художньої майстерності поета. 1918 р. вийшов наступний збірник - «Під осінніми зорями», де, як і в попередньому, превалювали романтика юнацької мрії, поривання у далекі невідомі світи, поетизація кохання, краси і людини.

Найвищого творчого розвитку М. Рильський досяг у 1920-х рр.., В так званий неокласичний період. Збірки «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929) засвідчили розквіт самобутнього таланту поета, який виявився насамперед у художній досконалості вірша, філігранної обробці кожної строфи, вишуканому досконало образів. У поезіях М. Рильського цей період відтворено ідеями культури, краси, мистецтва, пошуками гармонії природи і людської душі. У роки Великої Вітчизняної війни М. Рильський створив такі твори, як «Слово про рідну матір», поеми «Жага» і «Мандрівка в молодість» (останню поетові пізніше довелося кілька разів переробляти, аби уникнути звинувачень у націоналізмі). Тема патріотизму з'явилася в спогадах про дитинство, зображенні художником краси пейзажів рідної землі, героїзму національної історії, найкращих рис українського народу.

Творче відродження М. Рильського випало на період «відлиги» у житті суспільства. Поетичні збірки «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959) синтезували в собі досягнення попередніх етапів. Провідними для поета стали філософські роздуми про вічні цінності буття: роботу, красу, добро і гуманізм.


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 55 гостей на сайті

Кого Ви вважаєте "Великим письменником України"?
 
Українська нація © 2011-2017