Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Динамо (Київ)

Київське «Динамо» було засноване 13 травня 1927 року за ініціативою Семена западного, начальника Київського ОГПУ. Разом зі своїм заступником Сергієм Бармінським вони почали формувати склад команди, до якої увійшли як кадрові чекісти, так і футболісти з інших київських команд. До того ж всі футболісти входили до збірної Києва, й були чемпіонами міста.

Першу офіційну гру клубу було зареєстровано 1 липня 1928 року. Кияни тоді грали на виїзді проти збірної Церкви й програли з рахунком 2:1. Першу ж перемогу Динамівці відчули в стінах власних трибун в матчі з Радторгслужбовцями, рахунок 8:1!

В 1936 році було створено Чемпіонат СРСР з футболу, де від України представлявся столичний клуб. Перший гол від «Динамо» в змагані було забито Миколою Махином проти московських одноклубників (5:1). В цьому ж році українці зайняли 2-ге місце в чемпіонаті та Кубок УРСР; в 1937 році Динамо втратило одну позицію, зайнявши 3-тє місце й знову виграло Кубок Української РСР. Проте надалі до Другої світової війни команда не здобула жодного трофею.

В повоєнні часи в СРСР було не до футболу, й більшість футболістів підлягали призову. Офіційних матчів було одиниці.

Після війни в «Динамо» поповнювалось групою вихідців з закарпатських клубів. Та команда все одно не могла вийти на попередній рівень й протистояти суперникам. Пітвердження цьому є результати 1945 року – передостаннє місце в чемпіонаті, та останнє в 1946. Клуб вже готувався до пониження в класі, проте для них зробили виняток, згадавши втрати воєнного часу.

Великі призабуті вершини клубу почалися з 1951 року рід керівництвом Олега Ошенкова. Новий тренер ввів до основного складу молодь, що добре зарекомендувала себе в дублі, різко скоротив зимові канікули підлеглих, запропонувавши їм серйозну програму фізичної підготовки, що включала в себе спортивні ігри, різноманітні вправи і, навіть, бокс. Вже в наступному чемпіонаті, що проходив в одне коло в Москві, це принесло перші результати. Київські динамівці з середнячків перетворились в одного з фаворитів, виборовши срібні нагороди і пропустивши вперед лише московський «Спартак».

Першу велику перемогу підопічні Ошенкова здобули в 1954 році в розіграші кубка СРСР. На шляху до перемоги кияни здолали вільнюський «Спартак» (4:2), московський «Спартак» (3:1), ЦДКА (3:1 у додатковий час), ленінградський «Зеніт» (1:0 у додатковий час) й у фіналі при зливі і тумані перемогли єреванський «Спартак» (2:1).

В сезоні 1961 року «Динамо» вперше виграло Чемпіонат СРСР, випередивши найближчого опонента на 4 очки. Динамівці Києва в першості країни провели 30 матчів. Тільки в трьох з них вони зазнали поразки і дев'ять закінчили внічию.

Після тріумфального 1961 року в двох наступних сезонах динамівці суттєво погіршили позиції. У 1962 році команда зайняла 5 місце, а наступного року — 7.

У січні 1964 року посаду головного тренера київського «Динамо» зайняв Віктор Маслов. У цьому ж році «Динамо» виграло Кубок СРСР, перемігши у фіналі самарські «Крила Рад» з рахунком 1:0.

Маслову та його підлеглим було довірено стати першим радянським клубом, який мав виступити в клубному європейському турнірі. Це став розіграш Кубка кубків 1965—1966 років.

Усе пояснюється політичними мотивами керівництва СРСР. Комуністична ідеалогія не приймала можливість поразки радянських спортсменів від капіталістичних суперників і довго перестраховувалася. Наприклад, чемпіону СРСР 1964 — тбіліському «Динамо» (Тбілісі) зіграти у Кубку Європейських Чемпіонів не довірили. Так протрималося до 1965 року, коли в Кубок Кубків заявили київське «Динамо». «Ми вступаємо в змагання, умови якого, закулісна боротьба і специфічні тактичні прийоми відомі нам лише з чуток», — говорив перед стартом тренер киян Віктор Маслов.

Велика «ера Лобановського» почалася 1974 й почалася з дубля «Динамо» та визнання Олега Блохіна найкращим футболістом країни. 1975 – перемога в чемпіонаті, Кубок кубків і Суперкубок УЄФА.

У перших трьох раундах Кубка володарів кубків кияни здолали софійський ЦСКА, «Айнтрахт» (Франкфурт), де виступав відомий Юрґен Ґрабовскі і турецький «Бурсаспор». Півфінальним суперником «Динамо» став чемпіон Нідерландів — ПСВ (Ейндговен). Київська гра завершилась розгромом гостей 3:0, а повторну гру мінімально динамівці програли — 1:2.

У фіналі, що відбувся 14 травня 1975 року у Базелі, команда Лобановського перемогла угорський «Ференцварош» — 3:0. Дубль зробив Володимир Онищенко, один гол забив Олег Блохін.

Восени того ж 1975 року двоматчеве протистояння з володарем Кубка європейських чемпіонів німецькою «Баварією» принело радянським футболістам дві «сухі» перемоги 1:0 у Мюнхені та 2:0 у Києві та титул найсильнішої команди Європи. Динамівці зуміли переграти клуб, який був базовим для чемпіона світу 1974 — збірної Західної Німеччини та мав у своєму складі зірок європейського футболу Зеппа Майєра, Франца Бекенбауера, Ґеорґа Шварценбека і Ґерда Мюллера.

Всі 3 голи у цих іграх провів Олег Блохін, якого у кінці року «Франс Футбол» визнав найкращим футболістом Європи і вручив «Золотий м'яч». Крім нього, у класифікації був ще один динамівець — Леонід Буряк, який поділив 23-26 місця. Тоді ж «Динамо» встановило рекорд радянського «списку 33 найкращих»: у переліку опинилося аж 12 киян і 8 з них були під № 1. Футболісти-переможці Кубка володарів кубків отримали найвище спортивне звання — «Заслужений майстер спорту». За підсумками 1975 року британська Асоціація спортивних журналістів визнала «Динамо» (Київ) найсильнішою футбольною командою світу.

Після утворення незалежного чемпіонату, Динамо стає однозначним лідером українського футболу 90-х, хоча й не виграє перший чемпіонат. Команда бере участь у пробному розіграші Ліги Чемпіонів 91/92 років. 1993 року в Динамо відбувається внутрішній господарський конфлікт — клуб переходить у власність Григорія Суркіса, перетворившись на акціонерне товариство. 1994 року керівництво Динамо підтримує на виборах Леоніда Кравчука, і на певний час потрапляє у немилість у владних колах.

Протягом 90-х нове керівництво відновлює клубну інфраструктуру. Будується нова заміська база.

1995 року відбувається грандіозний скандал. Динамо добивається права участі в Лізі Чемпіонів, однак після першого матчу суддя звинувачує клуб в спробі підкупу шубами. Після короткого розгляду, УЄФА дискваліфікує клуб з розіграшу, заборонивши участь в єврокубках на два роки. 1996 року Динамо добивається зняття дискваліфікації, проте реабілітації не сталося.

1996 року Динамо повністю провалює єврокубковий сезон, після чого керівництво вкотре звертається до В. В. Лобановського з пропозицією повернутися. Цього разу Лобановський дає згоду, і відбувається останнє повернення.

Всі 90-і, через дуже низький рівень внутрішнього чемпіонату, «Динамо» є беззаперечним лідером українського чемпіонату. В 97-99 Динамо досягає значних успіхів в Єврокубках, досягши чвертьфіналу та півфіналу Ліги Чемпіонів в сезонах 1997/1998 та 1998/1999 років відповідно.

Після успіхів 1999 року відбуваються трансфери Андрія Шевченка та Олега Лужного до «Мілана» та «Арсеналу». Клуб по інерції ще досить вдало виступає на євроарені, проте очевидним стає спад у грі. Разом з тим у внутрішньому чемпіонаті у «Динамо» врешті з'являється конкурент на золото — донецький «Шахтар».

У травні 2002 року під час матчу з запорізьким «Металургом» у В. В. Лобановського стається серцевий напад, що завершується смертю наставника. Шокований клуб не зміг отямитися до кінця чемпіонату, віддавши чемпіонство донецькому «Шахтарю».


 

Коментарі 

 
+1 #1 СІП-Сіверград 10.11.2011 11:06
Вихованець Чернігівського футболу - один з кращих в світі
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 75 гостей на сайті

Обираємо найуспішнішу "спорт-людину" України:
 
Українська нація © 2011-2018