Українська нація

працюємо для вас...

Українська нація | Українська нація
Валерій Лобановський

Валерій Васильович Лобановський народився 6 січня 1939 року в сім’ї робітника, в Києві. Навчався в київській школі N319 (сьогодні там встановлено меморіальну дошку, а сам навчальний заклад названо його іменем). Із 1956 року навчався в Київському політехнічному інституті, але вищу освіту одержав в Одеському політехнічному інституті.

У 1957 році 18-річного юнака, вихованця футбольної школи №1 та футбольної школи молоді в Києві, запросили до футбольного клубу "Динамо" (Київ), а через три роки він увійшов до основного складу. У сезоні 1961 року "Динамо" увійшло в історію як перша не московська команда-чемпіон, Лобановський тоді провів 10 голів. Усього як гравець він провів 253 матчі в чемпіонаті СРСР у вищій лізі і забив 71 гол (у київському "Динамо" - відповідно 144 матчі і 42 голи, в одеському "Чорноморці" - 59 і 15, у донецькому "Шахтарі" - 50 і 14).

Валерій Лобановський досить швидко закінчив кар'єру футболіста і перейшов на тренерську роботу. Першою командою для 29-річного наставника був дніпропетровський "Дніпро", куди його запросили в 1968 році й з яким посів третє місце в другій групі класу «А». Та вже в жовтні 1973 року він очолилює київське "Динамо", а в 1974 році кияни виграли чемпіонат і здобули Кубок СРСР. У традиційному "списку 33 кращих" футболістів СРСР 1974 року було 8 "динамівців", із них 7 - під №1. У 1975 році київське "Динамо" здобуло радянському клубному футболу перші в його історії європейські призи - Кубок кубків і Суперкубок УЄФА.

За підсумками 1975 року, британська Асоціація спортивних журналістів визнала "Динамо" (Київ) найсильнішою футбольною командою світу. Після здобуття Кубка Радянського Союзу і перемоги в першості 1990 року Валерій Лобановський став найтитулованішим тренером часів СРСР. Тричі його призначали наставником збірної СРСР і стільки ж - головним тренером "Динамо". Восени 1996 року Валерій Васильович повернувся до київського "Динамо". Згодом керівництво українського футболу вирішило спробувати Лобановського в ранзі наставника української національної збірної, але він не залишив "Динамо", тренував дві команди одночасно. Такий досвід Валерій Васильович уже мав у 1975-1976 та 1986-1990 роках, коли тренував збірну СРСР.

7 травня 2002 року Лобановського під час календарної гри чемпіонату з "Металургом" у Запоріжжі було госпіталізовано з діагнозом "інсульт" та прооперовано, але його серце зупинилося. На церемонію прощання з видатним тренером, що відбулася 14 травня 2002 року, прибули: Президент України Леонід Кучма, прем'єр-міністр Анатолій Кінах, попрощатися з тренером прийшли також колишні підопічні Андрій Шевченко, Сергій Ребров, Володимир Мунтян, Олег Блохін, Олександр Заваров, Ігор Бєланов. Похований видатний тренер-практик, новатор українського футболу, улюбленець мільйонів уболівальників цього мужнього виду спорту, на Байковому кладовищі в Києві. Його надгробок прикрашає колонада, де написано такий напис: ««Мы живы до тех пор, пока нас помнят»»

Ім'я заслуженого тренера СРСР та України, Героя України носить столичний стадіон "Динамо", на його честь Федерація футболу України щорічно організовує міжнародний футбольний турнір.


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Реклама

На даний момент 68 гостей на сайті

Обираємо найуспішнішу "спорт-людину" України:
 
Українська нація © 2011-2017