Китайський художник і правозахисник Ай Вейвей перетворив один із найбільш суперечливих епізодів західної допомоги Україні на масштабний мистецький образ. Біля Музею сучасного мистецтва Австралії у Сіднеї він представив нову інсталяцію Mushrooms («Гриби»), що складається з 500 чавунних бойових шоломів, розташованих у десяти рівних рядах. Поштовхом до створення роботи стала пропозиція Німеччини передати Україні 5000 військових шоломів напередодні російського повномасштабного вторгнення 2022 року.

Про нову роботу художника повідомило The Art Newspaper. Інсталяцію відкрили 25 вересня в межах програми Neil Balnaves Tallawoladah Lawn Commission. Mushrooms експонуватиметься просто неба протягом семи місяців, перетворюючи простір біля одного з головних музеїв сучасного мистецтва Австралії на майданчик для розмови про війну, політичні рішення та крихкість відчуття безпеки.

500 шоломів стали символом запізнілої реакції

Ідея інсталяції безпосередньо пов’язана з подіями початку 2022 року. Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії Німеччина оголосила, що передасть Україні 5000 військових шоломів. На тлі концентрації російських військ біля українських кордонів та потреб Києва у значно серйознішій оборонній підтримці це рішення викликало хвилю міжнародної критики.

Саме цей епізод через кілька років став основою нової роботи Ай Вейвея. Однак художник наголошує, що Mushrooms не задумувалася як звичайна політична насмішка над конкретним рішенням Берліна. Для нього історія з шоломами стала ширшим символом того, наскільки поверховим може виявитися розуміння політичними лідерами небезпеки, яка вже наближається.

За словами митця, робота демонструє обмеженість уявлень сучасного державного керівництва про людське існування та про те, до яких наслідків можуть призвести рішення або бездіяльність. Ай Вейвей говорить про світ, у якому відчуття стабільності може зникнути значно швидше, ніж здається суспільству.

Чому інсталяція називається «Гриби»

Назва Mushrooms має одразу кілька значень. «Гриби» відсилають до росту в темряві, ядерних грибоподібних хмар і відчуття загрози, яка може довгий час залишатися непомітною. У китайській мові відповідне поняття також може асоціюватися з нескінченним відкладанням і затримками.

П’ятсот однакових чавунних шоломів, викладених у геометрично точні ряди, створюють образ масовості та знеособлення. Предмет, який має захищати людську голову на війні, у роботі Вейвея стає нагадуванням про ситуацію, коли символічна допомога може різко контрастувати з масштабом реальної загрози.

Для художника ця робота є не лише рефлексією над війною в Україні, а й попередженням про загальну невизначеність, з якою стикається сучасний світ. Він говорить про війни, технологічні зміни, розвиток штучного інтелекту та поступову втрату суспільством здатності осмислювати цінність людського життя.

Ай Вейвей бачив українську війну зблизька

Тема України для митця не є абстрактною. У 2025 році Ай Вейвей приїздив до України та відвідав військових поблизу Харкова, де зустрічався з українськими бійцями, командирами, операторами дронів та представниками культурного середовища. Художник також побував у Києві й документував наслідки російських атак.

Про поїздку на передову писало The Art Newspaper. Після зустрічей із військовими Вейвей говорив, що його вразила їхня рішучість і неприйняття самої можливості того, що Україна та її культура можуть опинитися під контролем держави-агресора.

Художник підкреслював, що побачив однакове розуміння ситуації серед дуже різних українців — від військового керівництва до рядових солдатів. Для нього принциповим стало переконання українців, що долю їхньої країни не можуть вирішувати сторонні держави або політичні лідери.

Один із найвідоміших художників сучасності

Ай Вейвей давно використовує мистецтво як спосіб говорити про політичне насильство, свободу слова, права людини, міграцію та відповідальність держав. Його роботи експонували Tate Modern у Лондоні, Brooklyn Museum у Нью-Йорку, Hirshhorn Museum у Вашингтоні, Mori Art Museum у Токіо та National Gallery of Victoria у Мельбурні.

Він також працював над архітектурними проєктами. Разом із бюро Herzog & de Meuron Ай Вейвей був художнім консультантом під час створення знаменитого Пекінського національного стадіону, відомого як «Пташине гніздо», а також співпрацював над павільйоном Serpentine Gallery у Лондоні.

За правозахисну діяльність митець отримав премію Вацлава Гавела та нагороду Amnesty International «Посол совісті». У 2022 році його відзначили престижною японською премією Praemium Imperiale у галузі скульптури.

«Гриби» як попередження про майбутнє

Вейвей пояснює, що сьогодні як ніколи гостро відчуває невизначеність щодо майбутнього людства. На його думку, проблема полягає не лише у війнах або суперництві держав. Технологічний розвиток, матеріальне споживання та зростання дистанції між людиною й суспільством також змінюють систему цінностей, яку ще недавно вважали стабільною.

Саме тому 500 важких чавунних шоломів у центрі Сіднея перетворюються з нагадування про конкретний епізод допомоги Україні на значно ширшу метафору. Вони говорять про небезпеку недооцінити кризу, запізнитися з рішенням і зрозуміти масштаб загрози лише тоді, коли вона вже перетворилася на війну.

Інсталяція залишатиметься біля Музею сучасного мистецтва Австралії сім місяців. За задумом Ай Вейвея, це не пам’ятник конкретному політику чи державі, а попередження про те, наскільки швидко звичний світ може перейти від відчуття безпеки до темряви, яку суспільство ще вчора вважало неможливою.