Кабінет Міністрів України відзначив 14 діячів освіти, науки, культури, медіа та громадського сектору за внесок у розвиток кримськотатарської мови. Серед лауреатів — викладачі та науковці, журналісти, перекладачі, правозахисники, громадські активісти й люди, які працюють над тим, щоб мова корінного народу України залишалася живою не лише в родинах, а й у школах, університетах, медіа, цифрових сервісах та сучасній культурі.

Рішення закріплене у розпорядженні Кабінету Міністрів №925-р від 17 вересня 2026 року. Премію заснували у 2024 році для відзначення тих, хто займається відродженням, дослідженням, збереженням, викладанням і популяризацією кримськотатарської мови. Лауреати отримують диплом, нагрудний знак та грошову винагороду.

Від університетських аудиторій до цифрової лінгвістики

Серед нагороджених — Айше Арнаутова, старша викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія», яка працює з викладанням і дослідженням кримськотатарської мови. Науковий напрям також представляють Ірина Дриза, кандидатка філологічних наук і доцентка кафедри тюркології КНУ імені Тараса Шевченка, та Таміла Сеітяг’яєва, доцентка кафедри кримськотатарської та східної філології Таврійського національного університету імені Володимира Вернадського.

За розвиток кримськотатарськомовної освіти нагороду отримала Ольга Кичі, заступниця директора кримськотатарського ліцею «Бірлік Скул». Освітню та культурну роботу представляє й Аніфе Куртсеітова з громадської організації «Кримська родина».

Окремий напрям — перенесення мови в сучасне цифрове середовище. Сервін Османов працює у сфері інформаційних технологій та цифрової лінгвістики, тоді як перекладачка і філологиня Ельвіна Халілова та викладачка й авторка навчальних матеріалів Мамуре Чабанова допомагають створювати тексти та ресурси, необхідні для повноцінного використання мови сьогодні.

Журналісти, громадські діячі та правозахисники

Премію отримала журналістка й режисерка Есмі Касар, яка очолює Анкарське бюро агентства «Кримські новини». Серед лауреатів також громадська активістка і журналістка Ельвіна Сеїтбуллаєва, керівник ГО «Кирим янґ» Ельдар Османов, активіст і волонтер Павло Башинський, громадський діяч і меценат Ісмет Юксель.

Одним із нагороджених став Ескендер Барієв — член Меджлісу кримськотатарського народу та голова Кримськотатарського ресурсного центру. Його відзначили за адвокацію мовних прав, розвиток проєктів кримськотатарською та представлення цієї теми на міжнародному рівні.

Таким чином, серед лауреатів немає одного домінуючого напряму. Премія охопила тих, хто викладає мову дітям і студентам, досліджує її, створює медіаконтент, перекладає документи, розвиває цифрові інструменти та працює над її присутністю у громадському просторі.

«Не лише мова минулого»

Ескендер Барієв після отримання нагороди заявив, що сприймає її не лише як особисте визнання, а як результат спільної роботи людей, які щодня підтримують кримськотатарську мову. Він окремо згадав учителів, учених, журналістів, перекладачів, активістів та батьків, які передають її наступним поколінням.

Серед проєктів Кримськотатарського ресурсного центру — переклад кримськотатарською Загальної декларації прав людини ООН і Європейської конвенції з прав людини, робота над матеріалами про мовні права та розвиток цифрових інформаційних ресурсів.

Барієв наголошує, що наступним етапом має стати створення системи, в якій кримськотатарською можна буде не лише спілкуватися вдома, а й навчатися, отримувати юридичну інформацію, читати новини, користуватися цифровими сервісами, займатися наукою та створювати сучасний культурний контент.

«Кримськотатарська має бути не тільки мовою минулого. Кримськотатарська має бути мовою майбутнього», — сформулював він головний принцип такої роботи.

Мова повинна бути доступною незалежно від країни

Особливий виклик для кримськотатарської мови створила російська окупація Криму та вимушене переселення частини кримськотатарського народу. Сьогодні носії мови живуть не лише на півострові та материковій Україні, а й у Туреччині, Польщі, Німеччині, Канаді та інших країнах.

Саме тому одним із ключових напрямів стає цифровізація. Дитина повинна мати можливість відкрити телефон чи комп’ютер і знайти своєю мовою книжки, навчальні матеріали, відео, новини, словники та сучасні сервіси незалежно від того, де вона перебуває.

Це змінює саме розуміння збереження мови. Йдеться вже не лише про архіви, фольклор чи традиційні культурні заходи, а про здатність кримськотатарської функціонувати в усіх сферах сучасного життя.

Мова під тиском в окупованому Криму

10 вересня в Україні відзначають День кримськотатарської мови та літератури. Кримськотатарська є мовою корінного кримськотатарського народу України та важливою складовою його культурної ідентичності.

Водночас, як повідомляло Суспільне Крим, після російської окупації можливості її публічного використання на півострові суттєво звузилися. Попри формальний статус мови в окупаційній системі, основне офіційне діловодство здійснюється російською. Правозахисники також фіксували випадки, коли кримським політв’язням не дозволяли використовувати рідну мову під час судових процесів.

На цьому тлі державна підтримка освіти, перекладів, медіа та цифрових проєктів набуває додаткового значення. Мова в цьому випадку є не лише засобом комунікації, а способом зберегти культурну безперервність народу, значна частина якого вже понад дванадцять років живе в умовах окупації або далеко від рідного Криму.

Відзнака для тих, хто створює майбутнє мови

Премію Кабміну заснували лише два роки тому, однак її принцип показує ширший підхід до мовної політики: підтримувати не одну установу чи окремий культурний проєкт, а цілу екосистему — від учителя та філолога до журналіста, перекладача, програміста й громадського активіста.

Саме ці люди визначають, чи буде кримськотатарська мовою, яку лише досліджують у книжках, чи повноцінною сучасною мовою освіти, культури, науки, медіа та технологій.

І список із 14 лауреатів 2026 року демонструє: боротьба за збереження мови сьогодні відбувається не тільки в аудиторіях та бібліотеках. Вона триває у школах, редакціях, університетах, громадських організаціях, міжнародних інституціях і навіть у коді цифрових платформ — усюди, де кримськотатарська може звучати й залишатися мовою наступних поколінь.