У ніч проти 6 липня Росія здійснила один із наймасштабніших за останній час комбінованих ударів по Києву та Київській області. Столицю атакували ракетами й ударними безпілотниками, а вибухи протягом ночі лунали в різних частинах міста. Сили протиповітряної оборони працювали по повітряних цілях, однак уламки та засоби ураження влучили у житлові квартали. Наслідком атаки стали загибель мирних людей, десятки поранених, масштабні пожежі та руйнування багатоповерхових будинків.
Інформація про кількість жертв змінювалася впродовж усього дня, оскільки рятувальники продовжували розбирати завали й діставати людей із пошкоджених будівель. Уранці міська влада повідомляла про 11 загиблих і 46 постраждалих, 27 із яких були госпіталізовані, зокрема троє дітей. Згодом кількість загиблих зросла до 15, а після завершення основного етапу пошукових робіт стало відомо вже про 19 загиблих мешканців столиці. Загалом у Києві постраждали 76 людей, 24 із них залишалися у стаціонарах, серед госпіталізованих були діти.
Особливо трагічними стали пошукові роботи у Дарницькому районі. Уночі рятувальники дістали з-під завалів житлового будинку тіла 12-річного хлопчика та його матері. Ця звістка стала одним із найболючіших символів атаки, яка вкотре показала, що російські удари спрямовані не лише проти інфраструктури, а й безпосередньо проти звичайного життя українських міст. Люди загинули у власних квартирах, де мали почуватися захищеними, а родини за кілька хвилин втратили близьких, житло та все майно.
Руйнування й пошкодження зафіксували у чотирьох районах Києва — Подільському, Дарницькому, Оболонському та Голосіївському. Щонайменше 15 житлових будинків були пошкоджені або частково зруйновані. Найскладнішою в перші години залишалася ситуація у Подільському районі, де внаслідок удару зазнала значних руйнувань дев’ятиповерхівка. Частина конструкцій обвалилася від дев’ятого до п’ятого поверху, а під уламками могли перебувати люди. На місці безперервно працювали рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та психологи ДСНС.
У Дарницькому районі удар припав на житлові багатоповерхівки. В одному з 25-поверхових будинків пошкодження виникли на рівні четвертого поверху, через що мешканці верхніх поверхів опинилися заблокованими. Рятувальникам вдалося вивести та врятувати десятки людей. В іншому висотному будинку виникли пожежі на верхніх поверхах, що ускладнило евакуацію через сильне задимлення та загрозу поширення вогню. Людей виводили сходами, допомагали літнім мешканцям, дітям і тим, хто не міг самостійно залишити квартири.
В Оболонському та Голосіївському районах також зафіксували пошкодження будинків, дахів, вікон, автомобілів та об’єктів міської інфраструктури. У багатьох квартирах вибуховою хвилею вибило скло й двері, уламками посікло фасади. Частина мешканців залишилася без можливості повернутися додому через аварійний стан конструкцій. Міські служби закривали пошкоджені вікна й покрівлі, прибирали уламки, перевіряли будівлі та відновлювали комунікації.
Після удару в різних районах столиці розгорнули штаби допомоги. Постраждалим надавали медичну та психологічну підтримку, допомагали оформлювати заяви про пошкоджене майно, організовували тимчасове розміщення для людей, чиї квартири стали непридатними для проживання. Волонтери й місцеві мешканці приносили воду, їжу, одяг та необхідні речі. Біля зруйнованих будинків люди чекали новин про рідних, намагалися знайти документи й речі серед уламків або просто залишалися поруч із місцем, де ще напередодні було їхнє житло.
Тяжких наслідків зазнала й Київська область. Найскладніша ситуація склалася у Вишневому, де після російського удару виникли масштабні пожежі та тривала повторна детонація вибухонебезпечних предметів. Через небезпеку територію оточили, а мешканців окремих районів евакуювали. Людей закликали не наближатися до місць падіння уламків, не торкатися підозрілих предметів і негайно повідомляти про них рятувальникам або поліції.
У Вишневому загинули семеро людей, ще десятки отримали поранення, серед постраждалих були й рятувальники. Вогонь охопив складські приміщення та житлову забудову, а детонація протягом кількох годин не дозволяла службам безпечно наблизитися до окремих ділянок. Понад пів тисячі людей були евакуйовані. Після припинення активних вибухів піротехніки почали перевіряти домоволодіння, вулиці та місця падіння уламків, оскільки нерозірвані елементи залишалися смертельно небезпечними.
Масштаб атаки змусив Київ знову перейти від звичного ритму великого міста до режиму порятунку та жалоби. 7 липня у столиці оголосили Днем жалоби за загиблими. На комунальних будівлях приспустили державні прапори, місту рекомендували відмовитися від розважальних подій, а будь-які масові святкування були заборонені. Київ ушанував пам’ять людей, чиє життя обірвала російська атака, тоді як рятувальники ще продовжували працювати серед бетону, скла й понівечених квартир.
Удар у ніч проти 6 липня став черговим нагадуванням, що російська війна щодня спрямована проти цивільного населення. За статистикою кожної такої атаки стоять конкретні родини, дитячі кімнати, зруйновані домівки, втрачені фотографії та життя, яких уже неможливо повернути. Водночас робота рятувальників, медиків, комунальників, поліцейських і волонтерів продемонструвала здатність міста діяти спільно навіть у найважчі години.
Ліквідація наслідків удару не завершується після розбору завалів. Попереду — обстеження будинків, відновлення пошкоджених конструкцій, допомога пораненим, підтримка родин загиблих і забезпечення житлом тих, хто втратив домівку. Для багатьох постраждалих повернення до нормального життя триватиме місяцями або роками. Проте головною втратою залишаються людські життя — ціна, яку Київ і вся Україна знову заплатили за черговий російський злочин проти мирного населення.
