Національний банк України оголосив про розширення номінального ряду гривні: з 4 вересня 2026 року в готівковий обіг введуть банкноту номіналом 2000 гривень. На її лицьовому боці розмістять портрет Василя Стуса — українського поета-шістдесятника, перекладача, правозахисника, політв’язня радянського режиму та одного з найпомітніших представників дисидентського руху. Нова купюра стане найбільшою за номіналом серед українських банкнот і доповнить чинний грошовий ряд.

Вибір Стуса має не лише меморіальне, а й виразне державницьке значення. Поет став символом внутрішньої свободи та спротиву системі, яка переслідувала українську культуру й намагалася знищити незалежну думку. Він не відмовився від переконань попри арешти, табори, заборону творчості та постійний тиск. Тепер його образ стане частиною щоденного обігу й нагадуванням про ціну свободи.

На зворотному боці зобразять будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався майбутній поет. Цей елемент пов’язує біографію Стуса з Донеччиною та підкреслює українську культурну історію регіону. Банкнота розповідатиме не лише про одну людину, а й про середовище, у якому формувалася українська гуманітарна традиція.

Художнє оформлення міститиме мотиви творчості Алли Горської — художниці-монументалістки та учасниці руху шістдесятників. Одним із центральних образів стане сокіл-боривітер із її відомого мозаїчного панно в Маріуполі. Птах, здатний утримуватися проти сильного вітру, прочитується як метафора покоління, яке протистояло репресивній державній машині без політичного захисту та власної незалежної країни.

На купюрі також надрукують рядок із написаного в ув’язненні вірша Стуса: «І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве». Для напису використають шрифт, створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських банкнот і державної символіки доби Української Народної Республіки. Поєднання Стуса, Горської та Нарбута сформує міст між державотворенням початку ХХ століття, культурним спротивом шістдесятників і сучасною Україною.

Дату введення банкноти в обіг обрали символічно. 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових арештів української інтелігенції. Цю акцію вважають першим у Радянському Союзі відкритим публічним протестом проти політичних репресій. Рівно через двадцять років, 4 вересня 1985 року, Стус загинув у таборі особливого режиму.

У Національному банку пояснюють появу нового номіналу економічними змінами після введення банкноти 1000 гривень у 2019 році. За сім років середньомісячна зарплата в Україні зросла приблизно втричі, а загальний рівень цін — удвічі. Якщо у 2019 році середню зарплату можна було видати близько десятьма банкнотами найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно вже понад тридцять купюр по тисячі гривень.

Збільшився і загальний обсяг готівки. У 2019 році в обігу перебувало майже 390 мільярдів гривень, тоді як на 1 липня 2026 року цей показник перевищив 970 мільярдів. Додатковий попит пов’язаний, зокрема, з умовами війни: під час відключень електроенергії, перебоїв зі зв’язком або в прифронтових громадах готівка залишається резервним способом розрахунку.

Банкноти номіналом 1000 гривень уже становлять понад 55% усієї готівки в обігу за сумою. У практиці центральних банків таке домінування найвищої купюри вважається ознакою потреби у вищому номіналі. Водночас безготівкові платежі залишаються основними: за даними НБУ, 96 зі 100 операцій із платіжними картками відбуваються без готівки.

Запровадження банкноти 2000 гривень не означатиме грошової реформи або заміни наявних купюр. Вона доповнить чинний ряд і зробить великі готівкові операції компактнішими. Для держави це означатиме менші витрати на друк, транспортування, інкасацію, оброблення та зберігання банкнот, для банків і бізнесу — зменшення навантаження на касові операції.

Нова банкнота матиме синій основний колір і розмір 75 на 166 міліметрів. Її дизайн продовжить стилістику модифікованих українських банкнот зразка 2014–2019 років, але отримає посилений комплекс захисту. Загалом Нацбанк заявив про понад двадцять захисних елементів, пов’язаних із папером і поліграфічним оформленням.

Серед нововведень буде оптично-змінний елемент SPARK із кінетичним ефектом: під час нахилу кольори зображення переходитимуть від пурпурного до золотисто-зеленого. Найпомітнішою інновацією стане «віконна» захисна стрічка Anima Colour у синьо-жовтій гамі. Під час зміни кута нахилу на ній виникатиме ефект руху, а тризуб змінюватиметься на знак гривні.

За повідомленням НБУ, українська двотисячна банкнота стане першою у світі, де застосують цю поліхромну анімовану стрічку. Виробник презентував технологію лише наприкінці квітня 2026 року. Новий елемент має ускладнити підроблення та дозволити швидко перевіряти справжність купюри без спеціального обладнання.

Поява банкноти з Василем Стусом матиме не лише практичне значення. Національна валюта формує символічний простір держави, адже мільйони людей щодня бачать на ній портрети, архітектурні пам’ятки, орнаменти й написи. Вибір героя для найвищого номіналу стає частиною суспільної пам’яті та розповіді України про саму себе.

Стус у цьому ряду представлятиме не владу чи офіційну посаду, а моральний спротив. Він не мав держави, яка могла б його захистити, однак залишався відданим українській мові, людській гідності та свободі. Разом із мотивами Горської й Нарбута нова банкнота розповідатиме про тяглість культури, яку переслідували імперії, але яка ставала основою наступних етапів державності.

Введення нового номіналу матиме економічний і символічний вимір. Для готівкового обігу це буде відповідь на зростання зарплат, цін і загальної кількості грошей. Для суспільства — поява на найбільшій українській банкноті людини, чия біографія уособлює непоступливість перед репресіями. Від 4 вересня портрет Василя Стуса нагадуватиме, що гривня є не лише засобом розрахунку, а й носієм пам’яті про боротьбу за свободу.