Міністерство культури спрямувало близько 3 млн грн на підготовку проєктної документації для порятунку пошкоджених мурів Хотинської фортеці та створення системи водовідведення. Йдеться про одну з найвідоміших середньовічних пам’яток України, де навесні сталося серйозне руйнування західної частини оборонної стіни. Тепер перед фахівцями стоїть складне завдання — не просто відновити кам’яну кладку, а зупинити процес, який роками руйнував мур зсередини.

На документацію для реставраційного ремонту оборонних мурів передбачили 1 млн 498,5 тис. грн, ще 1 млн 496,4 тис. грн мають витратити на проєктування системи водовідведення. Обидва комплекти документації розробляє Науково-дослідний та проєктний інститут «УкрНДІпроектреставрація». Саме від результатів цих досліджень залежатиме, яким способом стабілізуватимуть аварійну ділянку та як надалі проходитиме її реставрація.

Частина історичного муру вже не витримала

Проблемною стала ділянка західного оборонного муру замку XIII–XIX століть. У квітні тут стався значний обвал: частина кам’яної конструкції відокремилася, а верхні ділянки стіни втратили необхідну опору. Пізніше ситуація погіршилася — повністю обвалилися чотири мерлони, тобто характерні зубці оборонного муру.

Для споруди, яка століттями витримувала облоги, військові удари та природний вплив, нинішні пошкодження стали серйозним сигналом. Реставратори мають справу не лише з видимим обвалом, а й із прихованими процесами всередині товстої кам’яної кладки. Там можуть залишатися порожнини, тріщини та ослаблені ділянки, які без укріплення здатні спричинити подальше руйнування.

Саме тому відновлення не починатимуть із простого повернення каменів на місце. Перед реставрацією необхідно визначити причини аварії та усунути фактори, які продовжують впливати на стіну.

Головним ворогом фортеці виявилася вода

Однією з основних причин руйнування західного муру фахівці називають постійне зволоження конструкції. Вода потрапляє всередину кладки та накопичується у порожнинах. Узимку вона замерзає, розширюється, а після потепління відтає. Багаторазові цикли замерзання і відтавання поступово руйнують камінь та старий будівельний розчин, послаблюючи навіть масивні оборонні стіни.

Саме тому першим етапом робіт має стати відновлення нормальної системи водовідведення. Без цього будь-який ремонт муру може виявитися тимчасовим: нова кладка знову потраплятиме під дію вологи та поступово втрачати міцність.

Проблема не виникла раптово. Історичні дані свідчать, що ця ділянка фортеці була пошкоджена ще у XVIII столітті. У 1769 році під час військових дій у західний мур влучило ядро, після чого обвалився зовнішній шар стіни. На фотографіях кінця XIX — початку XX століття на цій самій частині муру вже можна побачити характерну мокру пляму, що вказує на багаторічну проблему із проникненням води.

Стару дренажну систему втратили понад століття тому

У XVIII–XIX століттях у Хотинському замку функціонувала власна дренажна система, яка відводила воду від оборонних конструкцій. Однак після того, як у 1856 році фортеця втратила статус військового об’єкта, ця інфраструктура поступово занепала.

Згодом залишки старої системи водовідведення виявили під час археологічних досліджень. Це стало додатковим підтвердженням того, що для довготривалого збереження фортеці необхідно не лише ремонтувати кам’яні стіни, а й відновлювати інженерну логіку, за якою споруда функціонувала у минулому.

Майбутній проєкт передбачатиме створення сучасної системи відведення води з території всередині оборонних мурів. Вона має зменшити проникнення вологи в кам’яну кладку та захистити аварійну частину стіни від повторення нинішнього сценарію.

Мур досліджують лазерами та георадаром

Перед початком реставраційних робіт фахівці вже провели на аварійній ділянці георадарне обстеження та 3D-лазерне сканування. Такі технології дозволяють досліджувати внутрішній стан конструкції без масштабного розбирання історичної кладки.

За допомогою сканування можна визначити розташування прихованих тріщин, порожнин та деформацій, оцінити геометрію муру і зафіксувати навіть невеликі зміщення. Ці дані стануть основою для подальших інженерних розрахунків і допоможуть визначити, які ділянки потребують найбільш термінового укріплення.

Проєкт реставрації має передбачати укріплення тріщин і внутрішніх порожнин, відновлення кам’яної кладки, реконструкцію пошкоджених зубців муру та облаштування гідроізоляції. Окремим напрямом стане проєктування водовідведення, без якого стабілізувати стан стіни на тривалий період буде складно.

Війна також може впливати на старі мури

Під час досліджень спеціалісти враховують не тільки воду та природне старіння матеріалів. Оцінюються зміни гідрологічної ситуації навколо фортеці, стан ґрунтів та інші чинники, які можуть впливати на стабільність конструкції.

Окремо фахівці аналізують можливий вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною. Для багатовікових споруд навіть відносно невеликі, але регулярні коливання можуть мати значення, особливо якщо конструкція вже ослаблена тріщинами, вологою та попередніми руйнуваннями.

Це робить нинішню реставрацію значно складнішою за звичайний ремонт історичної стіни. Необхідно одночасно врахувати історичні технології будівництва, сучасні інженерні вимоги та зовнішні фактори, яких не існувало під час попередніх реставрацій.

40 метрів над каньйоном ускладнюють порятунок стіни

Ще одна проблема — розташування аварійної ділянки. Західний мур височіє над каньйоном більш ніж на 40 метрів, а стрімкий рельєф майже не залишає можливостей для звичайного під’їзду важкої техніки.

Через це під час реставрації доведеться застосовувати спеціальні висотні та геотехнічні методи. Робота з зовнішньою частиною муру потребуватиме складної організації доступу, страхувальних систем та інженерних рішень, які не створюватимуть додаткового навантаження на історичну конструкцію.

Таким чином, виділені майже 3 млн грн поки що спрямовані не на саме відновлення стіни, а на детальне проєктування та підготовку майбутніх протиаварійних робіт. Лише після завершення документації стане зрозумілим повний масштаб втручання та необхідне фінансування для практичного етапу реставрації.

Рішення щодо порятунку фортеці мають підготувати до кінця року

Розроблення науково-проєктної документації планують завершити до 25 грудня 2026 року. Після цього фахівці мають визначити конкретні технічні рішення для стабілізації аварійної частини західного муру та подальшої реставрації.

Хотинська фортеця пережила численні війни, зміну держав, артилерійські обстріли та понад сім століть природного старіння. Проте нині пам’ятка потребує сучасної інженерної допомоги, щоб історичні пошкодження, вода та нові фактори ризику не спричинили подальшого обвалу. Наступні роботи фактично визначатимуть, чи вдасться зберегти одну з найвідоміших фортець України без втрати автентичної частини її оборонних мурів.