Міжнародне журналістське розслідування Viktoriia Project, присвячене українській журналістці Вікторії Рощиній, яка загинула в російському полоні, отримало нагороду Online Journalism Award 2026 року. Проєкт переміг у номінації «Досконалість у співпраці та партнерстві», випередивши розслідування американських та міжнародних редакцій про вагітних жінок у в’язницях США та небезпечну торгівлю свинцем у Нігерії.

Переможців назвали на офіційному сайті Online Journalism Awards. Viktoriia Project ініціювала паризька редакція Forbidden Stories, яка спеціалізується на продовженні роботи журналістів, убитих, ув’язнених або змушених замовкнути. До розслідування долучилися 13 медіа, серед яких була й «Українська правда».

Міжнародна нагорода перетворила історію Рощиної з української трагедії на ще один глобально зафіксований доказ того, що відбувається з цивільними українцями у російських місцях несвободи.

Журналісти відновили шлях Рощиної російськими тюрмами

Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території України, куди вирушила для підготовки журналістського матеріалу. Протягом багатьох місяців Росія офіційно не повідомляла, що сталося з українкою. Лише у травні 2024 року Міністерство оборони РФ підтвердило її затримання у листі, який отримав батько журналістки.

Автори Viktoriia Project провели масштабну роботу, щоб відтворити маршрут переміщення Рощиної російською пенітенціарною системою. Журналісти встановлювали місця її утримання, шукали свідків, спілкувалися з колишніми бранцями та аналізували обставини, за яких стан журналістки погіршувався.

Розслідування встановило свідчення про катування та жорстоке поводження, яких могла зазнавати Рощина під час перебування в російському полоні. Окремою частиною роботи стало з’ясування причин, через які російська сторона протягом тривалого часу не повертала Україні її тіло.

Її мали повернути з полону, але вона не дочекалася обміну

10 жовтня 2024 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про загибель журналістки. У Головному управлінні розвідки зазначали, що незадовго до смерті Вікторію планували повернути до України в межах обміну.

Після повідомлення про її загибель українські правоохоронці перекваліфікували кримінальне провадження щодо зникнення журналістки на воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством.

Росія при цьому ще кілька місяців не повертала тіло Рощиної. Репатріація відбулася лише в лютому 2025 року. Подальші експертизи та слідчі дії виявили на тілі численні ознаки жорстокого поводження та травм. Українська сторона також встановила, що перед поверненням тіла в Росії провели розтин.

Слідство та журналісти звернули увагу на обставини, які могли ускладнити встановлення остаточної причини смерті. Міжнародні експерти припускали, що частина дій із тілом могла бути спрямована на приховування доказів.

Проєкт виявився більшим за історію однієї журналістки

Viktoriia Project розповідає не лише про долю самої Рощиної. Ще до потрапляння в полон вона досліджувала історії українських цивільних, яких російські військові та окупаційні структури незаконно утримували на захоплених територіях і в Росії.

Після її загибелі міжнародна команда фактично продовжила цю роботу. У матеріалах проєкту журналісти показали систему переслідування цивільних, методи утримання, насильства та приховування інформації про людей, яких Росія позбавила свободи.

У цьому полягає одна з головних особливостей розслідування: спроба змусити журналіста замовкнути зрештою призвела до того, що його роботу продовжили одразу 13 редакцій. Історії, які Рощина намагалася документувати самостійно, отримали міжнародну аудиторію.

Саме ця модель співпраці й була відзначена Online Journalism Award. Нагорода в категорії «Досконалість у співпраці та партнерстві» підкреслює не тільки якість самого розслідування, а й здатність різних редакцій об’єднати ресурси для встановлення фактів у справі, де доступ до інформації максимально обмежений.

Нагорода стала міжнародним визнанням роботи української журналістки

Вікторія Рощина працювала з темами окупованих територій і неодноразово їздила у небезпечні райони, щоб документувати те, що відбувається з українцями під російською окупацією. Її робота була пов’язана з надзвичайним ризиком, але дозволяла отримувати інформацію безпосередньо з місць, доступ до яких для незалежних журналістів фактично закритий.

8 серпня 2025 року з Вікторією Рощиною попрощалися у Києві. Однак після її смерті розслідування не припинилося. Forbidden Stories та партнерські редакції перетворили зібрані свідчення на великий міжнародний журналістський проєкт.

Докладно результати розслідування викладені в матеріалі «Проєкт “Вікторія”. Історія полону та катувань, що пережила журналістка Рощина й тисячі ув’язнених Росією українців».

Перемога Viktoriia Project на Online Journalism Award означає, що історія Вікторії Рощиної не залишилася лише справою однієї країни. Її загибель, обставини російського полону та робота, яку вона не встигла завершити, стали частиною міжнародної журналістики і доказової пам’яті про війну Росії проти України.