Нового генерального директора Національного центру Олександра Довженка планують обрати на відкритому конкурсі вже цього року. Про це повідомила міністерка культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна. За її словами, проведення прозорого конкурсу у 2026 році є одним із ключових пріоритетів для держави, адже інституція відіграє важливу роль у збереженні української кінематографічної спадщини.
Наразі посаду генерального директора «Довженко-Центру» тимчасово обіймає Ігор Гладун. Його призначення було ухвалене як проміжне рішення, покликане забезпечити безперервну роботу установи під час перехідного періоду. Міністерство культури пояснює, що тимчасове керівництво необхідне для проведення адміністративних змін і підготовки до відкритого конкурсу.
За словами міністерки, головне завдання на цьому етапі полягає у стабілізації діяльності інституції та завершенні процесу її трансформації. «Довженко-Центр» нині перебуває у процесі реорганізації: установу переводять із формату державного підприємства у формат державного некомерційного товариства. Така зміна юридичного статусу має створити нові можливості для управління, фінансування та розвитку культурних проєктів.
Органом управління установи залишається Державне агентство України з питань кіно. Саме Держкіно призначило тимчасового керівника, щоб забезпечити функціонування центру на період підготовки до конкурсного відбору. За словами голови агентства Андрія Осіпова, відповідний наказ про призначення Ігоря Гладуна має тимчасовий характер і діятиме лише до моменту проведення відкритого конкурсу.
Осіпов також повідомив, що попередній керівник установи Олена Гончарук отримала пропозицію залишитися працювати у структурі центру. Їй запропонували посаду креативної директорки. За словами керівництва галузі, такий крок має забезпечити збереження досвіду та напрацьованих культурних програм, які реалізовувалися в центрі останніми роками.
Водночас кадрові рішення навколо «Довженко-Центру» викликали гостру дискусію в культурному середовищі. Частина представників української кіноспільноти висловила занепокоєння через призначення тимчасового керівника. Одним із найгучніших критиків став колишній генеральний директор центру Іван Козленко.
Козленко заявив, що призначення Ігоря Гладуна є серйозною помилкою та поставив під сумнів управлінські рішення нового керівництва. Він також висунув низку звинувачень щодо фінансових операцій установи. Зокрема, колишній директор стверджував, що під час проведення тендеру на охоронні послуги могли бути допущені непрозорі процедури.
Крім того, Козленко звинуватив керівництво у працевлаштуванні знайомих осіб на певні посади та у наданні їм бронювання від мобілізації. Такі заяви викликали значний резонанс у медіа та професійному середовищі, адже діяльність «Довженко-Центру» традиційно перебуває під пильною увагою культурної спільноти.
Ігор Гладун та керівниця відділу дистрибуції центру Олеся Крижанівська відкинули всі звинувачення. За словами Гладуна, процедура проведення тендеру на охоронні послуги не перебуває у прямій компетенції керівництва центру. Він пояснив, що відповідні торги проводить Фонд державного майна, який регулює всі питання ціноутворення та організації таких закупівель.
Крижанівська також спростувала твердження щодо можливого працевлаштування знайомих осіб. Вона заявила, що інформація про бронювання чоловіка від мобілізації є неправдивою. За її словами, вона не могла оформлювати жодних документів такого характеру, оскільки не перебуває у шлюбі.
Представники нинішнього керівництва центру також повідомили, що за результатами державного аудиту було подано позов до суду проти колишнього керівника Івана Козленка. Позов стосується відшкодування збитків, які, за твердженням установи, могли бути завдані інституції під час попереднього періоду управління. Ця справа наразі перебуває у судовому розгляді.
Ситуація навколо «Довженко-Центру» привертає значну увагу культурної спільноти ще з 2022 року. Саме тоді Державне агентство з питань кіно видало наказ про реорганізацію установи. Частина команди центру сприйняла це рішення як загрозу фактичної ліквідації інституції, що спричинило тривале публічне протистояння.
Після цього почалася низка судових процесів між керівництвом центру та державними органами. Представники інституції намагалися оскаржити рішення про реорганізацію, а також домогтися перегляду управлінських рішень. Судові розгляди тривали протягом кількох років і стали однією з найгучніших культурних суперечок останнього часу.
У лютому 2026 року міністерка культури Тетяна Бережна заявила, що конфлікт між Держкіно та «Довженко-Центром» вдалося врегулювати. За її словами, сторони досягли домовленостей, які дозволяють установі продовжувати роботу та розвиватися без загрози ліквідації.
«Довженко-Центр» є однією з ключових культурних інституцій України. Він виконує функції національного кіноархіву, займається збереженням та реставрацією українських фільмів, а також проводить освітні й культурні програми. У колекції центру зберігаються тисячі фільмів, документів і матеріалів, що відображають історію українського кінематографа.
Очікується, що проведення відкритого конкурсу на посаду генерального директора стане важливим кроком для подальшого розвитку установи. Представники культурної спільноти наголошують на необхідності прозорої процедури відбору, яка дозволить визначити керівника, здатного забезпечити стабільну роботу центру та розвиток українського кіноархіву.
