Комітет ЮНЕСКО підтримав пропозицію України та додав нові 19 об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Про це повідомила міністерка культури Тетяна Бережна. Внаслідок оновлення у списку вже 46 українських пам’яток, і за їхньою кількістю Україна стає однією з лідерок у світі. Серед об’єктів, які отримали особливу охорону, — фортеці, музеї, театри, храми, бібліотеки та історичні локації з різних регіонів країни: Одеси, Харкова, Чернігова, Сум, Києва, Білгород-Дністровського, Тростянця, Запоріжжя, Путивля, Прикарпаття та Коростеня.
Посилений захист — найвищий рівень міжнародної охорони, встановлений Другим протоколом до Гаазької конвенції. Він означає, що об’єкти мають виняткову цінність для людства і при цьому забезпечені національними заходами охорони та не використовуються у військових цілях. Такий статус отримують далеко не всі культурні пам’ятки світу, і розширення українського переліку — показник того, що міжнародна спільнота визнає культурне надбання України важливим для цивілізації.
Серед включених пам’яток — Аккерманська фортеця, одна з найбільших і найкраще збережених середньовічних фортифікацій Європи; Успенський собор у Харкові; Борисоглібський собор у Чернігові; Харківський драматичний театр імені Шевченка, який є одним із найстаріших театрів країни; Одеська кірха Святого Павла; Мовчанський монастир у Путивлі; Воскресенська церква та Спасо-Преображенський собор у Сумах; Кирилівська церква в Києві — один із найцінніших сакральних пам’ятників Київської Русі з унікальними фрескам XII століття; Городище Іскоростеня, де за легендами відбувалася історія з княгинею Ольгою; острів Байда у Запоріжжі, що пов’язаний із козацьким минулим. Також до списку потрапили важливі музейні інституції: Одеський музей західного та східного мистецтва, Національний художній музей Одеси, Одеська наукова бібліотека та Музей мистецтв Прикарпаття.
Ці об’єкти не просто культурні символи — вони мости між історією та сучасністю, матеріальні свідки тисячолітньої української традиції. Вони доводять, що українська культура є невід’ємною частиною європейської цивілізації і має світове значення. Їх збереження важливе не лише для України, а й для людства загалом.
Рішення ЮНЕСКО отримало особливий контекст на тлі повномасштабної війни. Російські обстріли та руйнування мають на меті не тільки військову інфраструктуру, а й культурні об’єкти. Знищення музеїв, храмів, бібліотек і архітектурних пам’яток — це спроба стерти історію та ідентичність. Посилений міжнародний захист означає, що до таких об’єктів буде прикута увага світової спільноти, що підвищує рівень відповідальності та спільної охорони.
Примітно, що додавання до списку охопило різні регіони — як столицю, так і невеликі міста. Це показує масштабність та різноманітність культурної спадщини України. Кожен об’єкт має власну історію, але всі разом вони формують тканину українського історичного простору.
Важливо, що це не перший крок ЮНЕСКО щодо України за останній час. У листопаді організація також включила до календаря пам’ятних дат два українські ювілеї — від дня народження Миколи Леонтовича, автора «Щедрика», та від заснування Києво-Печерської лаври. Це означає, що навіть у часи війни українська культура продовжує звучати на глобальному рівні.
Україна не тільки захищає свою культурну спадщину — вона демонструє світу, що історію не можна знищити артилерією. Архітектура, мистецтво, літописні пам’ятки переживають століття, війни, імперії та окупації. І нинішній міжнародний крок — це не лише формальна процедура, а підтвердження, що культурна цінність України — значуща для людства.
