Українська культурна спільнота виступила з публічним зверненням до організаторів Венеційської бієнале через рішення допустити Росію до участі у 61-й Міжнародній художній виставці. Ініціаторкою петиції стала культурологиня Божена Пеленська, яка звернулася до президента бієнале із закликом оцінити наслідки такого кроку та підтвердити етичні принципи, проголошені інституцією після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році.
Про створення петиції Пеленська повідомила у соціальних мережах, наголосивши, що громадський тиск і публічні звернення є одним із дієвих інструментів відстоювання справедливості. За її словами, мистецтво не може залишатися нейтральним, коли йдеться про державу, яка продовжує агресію та воєнні злочини. Вона підкреслила, що культурні інституції мають не лише декларувати свободу творчості, а й відповідально ставитися до того, кого вони допускають до міжнародного культурного діалогу.
«Петиція — один із методів відстоювання та спосіб добитися справедливості: усунути можливість публічно говорити через мистецтво тим, хто досі нормалізує тиранію, злочини, жорстокість і війну», — зазначила Пеленська.
Дискусія навколо участі Росії у бієнале спалахнула після того, як організатори оприлюднили перелік національних представництв для 61-ї виставки. Серед них після трирічної перерви знову з’явилася Росія. Раніше інформацію про повернення країни на виставку неофіційно поширювали російські чиновники, однак офіційне підтвердження викликало хвилю обурення в українській мистецькій спільноті.
У своїй заяві організатори Венеційської бієнале наголосили, що виставка залишається «відкритою інституцією», а участь у ній є ініціативою держав, які визнає Італія. Представники бієнале підкреслили, що не планують втручатися у цей процес і виступають проти будь-яких форм виключення чи цензури у сфері культури. За їхніми словами, бієнале, як і саме місто Венеція, має залишатися місцем діалогу, художньої свободи та міжнародної комунікації.
Втім українські митці та культурні діячі нагадують, що після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році керівництво бієнале публічно засудило агресію та заявило про припинення співпраці з офіційними російськими делегаціями та структурами, пов’язаними з урядом країни-агресора. Саме ці заявлені принципи, на думку авторів петиції, сьогодні опинилися під загрозою.
Додаткове занепокоєння викликає склад команди російського павільйону, яка працюватиме над проєктом під назвою «Дерево, вкорінене в небі». У відкритому листі українська мистецька спільнота звертає увагу на те, що замовницею проєкту виступає Анастасія Карнєєва — донька Миколи Волобуєва, високопоставленого керівника російської державної корпорації «Ростех» та колишнього генерала ФСБ. Саме «Ростех» є одним із ключових підприємств російського військово-промислового комплексу, який відіграє важливу роль у забезпеченні російської армії.
У листі також згадують, що Карнєєва була пов’язана з артбізнесом через компанію Smart Art, створену разом із Катериною Винокуровою — донькою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. На думку українських митців, така конфігурація команди ставить під сумнів аполітичність представленого мистецького проєкту та може свідчити про використання культурних подій як інструменту політичної легітимізації.
Російський проєкт планують розмістити у власному павільйоні в садах Джардіні. У ньому братимуть участь понад тридцять митців, а сам павільйон організатори задумали як своєрідний музичний фестиваль із залученням представників інших країн, серед яких Аргентина, Бразилія, Малі та Мексика.
Історія російського павільйону на попередніх виставках вже була пов’язана з війною проти України. У 2022 році павільйон залишався порожнім, оскільки митці, які мали представляти країну, відмовилися від участі на знак протесту проти вторгнення. У 2024 році приміщення тимчасово передали в оренду Болівії, яка використала його для власного мистецького проєкту.
Попри суперечки навколо російської участі, підготовка до 61-ї Венеційської бієнале триває. Кураторкою виставки стала камерунська дослідниця та культурна діячка Койо Куо. Майбутня експозиція матиме назву «In Minor Keys» — «У мінорних тональностях». У ній візьмуть участь 99 країн світу, а сім держав, зокрема Катар, Сомалі та В’єтнам, уперше представлять власні національні павільйони.
Україна також готує власну експозицію для виставки. Український павільйон під назвою «Гарантії безпеки» розміститься на території Arsenale — одному з головних виставкових просторів бієнале. Кураторами проєкту стали Ксенія Малих та Леонід Марущак. Центральним елементом експозиції стане робота української художниці Жанни Кадирової «Оригамі Олень» — скульптура, яку евакуювали з прифронтового Покровська. Цей твір символізує крихкість культури під час війни та водночас її здатність зберігатися навіть у найскладніших умовах.
Українська мистецька спільнота переконана, що культурні події світового масштабу не можуть ігнорувати політичний контекст, особливо коли йдеться про війну, яка триває просто зараз. Саме тому автори петиції закликають організаторів Венеційської бієнале ще раз переглянути власну позицію та дотримуватися принципів, які були проголошені після початку російської агресії.
