Міністри культури та закордонних справ двадцяти двох європейських держав виступили зі спільною заявою до керівництва 61-ї Венеційської бієнале із вимогою переглянути рішення про повернення російського павільйону до програми престижної міжнародної мистецької події. Ініціативу підготувало Міністерство культури Латвії, а документ підписали представники урядів низки європейських країн, серед яких Україна. Заява стала реакцією на оприлюднений організаторами список національних павільйонів майбутньої бієнале, де після трирічної перерви знову з’явилася Російська Федерація. У зверненні підкреслюється, що культура не може існувати у відриві від політичної та гуманітарної реальності, особливо коли йдеться про повномасштабну війну проти України та систематичне руйнування культурної спадщини.
Автори заяви наголошують, що культурні інституції несуть не лише мистецьку, а й моральну відповідальність перед суспільством. У документі йдеться про те, що надання Росії престижного міжнародного майданчика в умовах триваючої війни може бути сприйняте як сигнал толерування агресії та ігнорування тих злочинів, які супроводжують російське вторгнення в Україну. Європейські урядовці нагадують, що культура формує суспільні цінності та впливає на сприйняття глобальних процесів, тому рішення великих культурних інституцій мають символічне значення для міжнародної спільноти.
Спільну ініціативу Латвії підтримали Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія, Швеція та Україна. Усі ці країни звернулися до президента та ради директорів Венеційської бієнале із проханням врахувати політичний і гуманітарний контекст нинішньої ситуації в Європі. У листі наголошується, що підтримка міжнародної культурної солідарності повинна ґрунтуватися на повазі до міжнародного права, а також на чіткій позиції щодо агресії та порушення прав людини.
Міністри окремо звернули увагу на позицію самих представників російського мистецького середовища, які у 2022 році відмовилися представляти свою країну на Венеційській бієнале після початку повномасштабного вторгнення. Тоді російський художник Кирило Савченков та куратор Раймундас Малашаускас публічно заявили, що не можуть працювати у російському павільйоні в умовах війни. Їхній крок став символічним жестом протесту проти агресії та продемонстрував, що навіть частина культурної спільноти Росії усвідомлює політичну відповідальність мистецтва у сучасному світі.
Венеційська бієнале вважається одним із найважливіших культурних форумів планети. Вона проходить у Венеції раз на два роки і збирає художників, кураторів та культурні інституції з десятків країн. Кожна держава представляє власний національний павільйон, де демонструє сучасні мистецькі проєкти. Саме тому рішення про участь певної країни має не лише культурний, а й дипломатичний вимір. На тлі повномасштабної війни Росії проти України питання участі російського павільйону викликає особливо гостру реакцію у багатьох країнах Європи.
Організатори 61-ї Венеційської бієнале раніше пояснили свою позицію тим, що участь у виставці є ініціативою держав, які визнає Італія, і організатори не мають наміру втручатися у цей процес. Вони наголосили, що бієнале є міжнародною платформою для культурного діалогу і не повинна обмежувати участь держав на основі політичних рішень. Проте така позиція викликала критику з боку низки урядів та представників культурної спільноти, які вважають, що в умовах війни мистецькі інституції не можуть залишатися поза моральним контекстом.
Українські митці та культурні діячі також активно реагують на ситуацію. Після оприлюднення списку павільйонів була зареєстрована петиція до керівництва Венеційської бієнале із вимогою скасувати участь Росії у виставці. Автори звернення зазначають, що російська влада системно використовує культуру як інструмент пропаганди та міжнародної легітимізації, тому надання їй культурних майданчиків може мати політичні наслідки.
Офіційний Київ також висловив протест проти рішення організаторів. Українські дипломати наголошують, що за час повномасштабної війни Росія знищила або пошкодила сотні об’єктів культурної спадщини на території України, включно з музеями, театрами, бібліотеками та історичними пам’ятками. У цьому контексті повернення російського павільйону до однієї з найпрестижніших мистецьких подій світу виглядає, на думку української сторони, як ігнорування реальних наслідків війни.
Напередодні до дискусії долучилися й європейські інституції. Європейська комісія попередила організаторів Венеційської бієнале про можливість перегляду фінансової підтримки у випадку, якщо позиція щодо участі Росії не буде змінена. Така заява стала ще одним сигналом того, що питання культурної дипломатії сьогодні тісно пов’язане з безпековими та політичними процесами у Європі.
Ситуація навколо російського павільйону на Венеційській бієнале стала частиною ширшої дискусії про роль культури у часи війни. Для багатьох європейських держав мистецтво залишається простором свободи та діалогу, але водночас воно не може існувати поза моральною відповідальністю перед суспільством. Саме тому нинішній конфлікт навколо участі Росії демонструє, наскільки тісно переплітаються культура, політика та міжнародні відносини у сучасному світі.
