Організатори музичного фестивалю «Покоління», який відбудеться 29–31 травня у Києві на території ВДНГ, оприлюднили повний перелік артистів. До лайнапу приєдналися співачка Lama та музикант Женя Галич, а спеціальним гостем фінального дня стане Святослав Вакарчук. Подія знову звернеться до попкультури 90-х та 00-х — періоду, який для багатьох українців пов’язаний із першими музичними телеканалами, касетами, дискотеками, шкільними вечорами, радіохітами й відчуттям молодості, що сьогодні повертається вже як культурна ностальгія.
Фестиваль «Покоління» давно працює з емоцією впізнавання. Його ідея не лише в тому, щоб зібрати на одній сцені артистів, чиї пісні слухали в 90-х і 00-х, а й у спробі відтворити атмосферу часу, коли українська й пострадянська попкультура активно змінювалася, а музика ставала частиною повсякденного життя нового покоління. Для когось це період юності, для когось — дитинства, для когось — перші концерти, перші кліпи й перші музичні кумири. Саме тому такі події працюють не тільки як концерти, а як колективне повернення до власної пам’яті.
Перший день фестивалю, 29 травня, відкриють DJ MLT, гурт «Ляпіс Трубєцкой» та DJ Grim. Присутність «Ляпіса Трубєцкого» в програмі додає події енергії альтернативної й іронічної сцени 90-х і 00-х, яка для багатьох слухачів була символом бунтарської молодості, гучних приспівів і впізнаваної концертної драйвовості. DJ-сети на початку й наприкінці дня мають створити фестивальний ритм, де музика не обмежується виступом одного гурту, а перетворюється на вечірню атмосферу великої танцювальної події.
30 травня програма буде особливо насиченою. На сцену вийдуть DJ Brian, гурт Alibi з україномовною програмою, Гайтана, Міка Ньютон, Віталій Козловський і DJ Grim. Цей день фактично зібраний навколо попмузики 00-х — часу, коли український шоу-бізнес активно формував власний телевізійний і радіоформат. Alibi, Гайтана, Міка Ньютон і Віталій Козловський — артисти, чиї пісні були частиною музичного фону цілого покоління. Для багатьох глядачів це буде не просто концертний вечір, а можливість почути наживо музику, яка колись звучала з радіоприймачів, плеєрів, телевізорів і мобільних рингтонів.
Окремою подією другого дня стане виступ Міки Ньютон — перший в Україні за 15 років. Такий камбек має особливу вагу, адже артистка належить до тієї хвилі української попсцени, яка у 2000-х поєднувала телепопулярність, участь у великих музичних проєктах і спробу вийти на міжнародну аудиторію. Її повернення на українську сцену в межах фестивалю, присвяченого пам’яті про 90-ті й 00-ті, виглядає логічним і символічним. Це не просто ще один номер у лайнапі, а зустріч із періодом, який для багатьох слухачів уже став частиною особистої історії.
31 травня фінальний день фестивалю об’єднає DJ MLT, Lama, Женю Галича з акустичною програмою, Святослава Вакарчука з акустичною програмою та DJ Grim. Саме цей день виглядає найбільш емоційним за тональністю. Lama пов’язана з українською попроковою сценою 00-х, її пісні стали впізнаваними для широкої аудиторії й досі зберігають атмосферу меланхолійної романтики того часу. Женя Галич в акустичному форматі додасть програмі камерності й живого рокового звучання, а поява Святослава Вакарчука як спеціального гостя фінального дня перетворює завершення фестивалю на одну з головних інтриг події.
Акустична програма Вакарчука на фестивалі, присвяченому попкультурі 90-х і 00-х, має особливий сенс. Для української музики цього періоду «Океан Ельзи» став не просто успішним гуртом, а частиною культурного коду. Пісні Вакарчука супроводжували дорослішання кількох поколінь, звучали в університетських гуртожитках, на площах, у подорожах, на концертах, у моменти закоханості, розлуки й суспільних змін. Акустичний формат може підкреслити саме цю інтимність — не стадіонний масштаб, а особисте переживання пісень, які давно стали спільною пам’яттю.
Окрім музичної сцени, на території фестивалю облаштують тематичні фотозони, інтерактивні майданчики, атракціон і тематичний маркет. Це важлива частина концепції «Покоління», бо фестиваль працює не лише зі звуком, а й із візуальними та побутовими символами часу. Попкультура 90-х і 00-х — це не тільки пісні. Це мода, зачіски, постери, журнали, перші мобільні телефони, телевізійні заставки, ігрові автомати, касети, диски, яскраві кольори, шкільні щоденники, дворові компанії й специфічний гумор епохи. Саме такі деталі створюють ефект занурення.
ВДНГ як локація також додає фестивалю масштабу. Це простір, який у Києві давно став місцем великих міських подій, концертів, маркетів і сімейного дозвілля. Для фестивалю, орієнтованого на широку аудиторію, така територія зручна: вона дозволяє поєднати сцену, зони відпочинку, активності, їжу, фотолокації й рух великої кількості людей. «Покоління» позиціонує себе не як вузький музичний концерт, а як подія вихідного формату, куди можна прийти компанією, парою або родиною.
Цього сезону фестиваль має благодійну мету. Організатори співпрацюють із 2-м корпусом Національної гвардії України «Хартія» та збиратимуть кошти на проєкт «Купʼянські вампіри». У сучасній Україні майже кожна велика культурна подія існує в контексті війни, і «Покоління» не є винятком. Музичні фестивалі більше не можуть бути лише простором розваги, відокремленим від реальності фронту. Вони стають майданчиками зборів, підтримки військових і нагадування про те, що можливість слухати музику в Києві напряму пов’язана з тими, хто захищає країну.
Таке поєднання ностальгії та благодійності є характерним для української культури воєнного часу. З одного боку, люди потребують відпочинку, музики, зустрічей і можливості бодай на кілька годин повернутися до відчуття нормального життя. З іншого — майже кожна публічна подія сьогодні несе відповідальність перед суспільством. Тому фестиваль 90-х і 00-х уже не може бути просто вечіркою про минуле. Він стає способом підтримати теперішнє й долучитися до конкретної допомоги.
Вартість одноденного квитка становить від 800 гривень. Водночас пенсіонери, люди з інвалідністю І або ІІ групи, а також військовослужбовці зі статусом учасника бойових дій можуть відвідати захід безкоштовно за умови попередньої реєстрації. Такий підхід важливий для доступності фестивалю. Події великого формату часто стають дорогими для частини аудиторії, особливо в умовах війни й економічного тиску. Безкоштовний доступ для окремих категорій дозволяє зберегти соціальну чутливість і зробити фестиваль відкритішим.
Фестиваль «Покоління» заснував у 2019 році Роман Жолобак. За минулий сезон події проєкту відвідали близько 112 тисяч людей. Ця цифра показує, що запит на формат ностальгійних музичних фестивалів в Україні дуже високий. Причина не лише в популярності артистів, а й у бажанні аудиторії пережити спільний емоційний досвід. У час, коли багато людей живуть у стресі, втраті, релокації або невизначеності, музика з минулого може працювати як опора. Вона повертає не країну без проблем, а власні спогади про час, коли життя здавалося простішим.
У 2026 році організатори запланували проведення 9 заходів у чотирьох містах України: Києві, Дніпрі, Львові та Одесі. Це свідчить про амбіцію зробити «Покоління» не просто київським фестивалем, а всеукраїнським культурним проєктом. Кожне з цих міст має власну музичну пам’ять, власну аудиторію і власний досвід війни. Дніпро живе близько до фронту й став одним із ключових тилових центрів. Львів прийняв велику кількість переселенців і культурних ініціатив. Одеса має особливу сценічну й міську атмосферу. Київ залишається головним майданчиком великих подій. У такому маршруті фестиваль може працювати як спільний простір для різних регіонів.
Попкультура 90-х і 00-х сьогодні переживає переосмислення. Те, що колись вважалося просто легкими піснями, кліпами чи телевізійною розвагою, тепер стало частиною культурної пам’яті. Українці заново оцінюють музику того часу, україномовні версії програм, артистів, які формували перші хвилі незалежного шоу-бізнесу, і навіть естетику, яка ще недавно здавалася застарілою. У цьому процесі фестивалі на кшталт «Покоління» виконують роль живого архіву: вони не просто зберігають хіти, а повертають їх у сучасне публічне життя.
Водночас важливо, що в лайнапі є україномовні програми й артисти, які в різні періоди формували українську сцену. Після 2022 року питання мови в музиці стало ще гострішим, а аудиторія значно уважніше ставиться до культурного контексту виконавців. Тому фестиваль, який працює з ностальгією, має не лише відтворювати минуле, а й адаптувати його до сучасної України. Це означає переосмислення репертуару, акцент на українських голосах, благодійну складову й розуміння того, що навіть легка музика сьогодні звучить в іншій реальності.
«Покоління» на ВДНГ може стати однією з помітних музичних подій початку літа в Києві. Його сила — у поєднанні знайомих імен, фестивальної атмосфери, ностальгії, великої локації та благодійної мети. Для одних відвідувачів це буде нагода почути артистів своєї юності, для інших — відкрити музику, яку слухали старші брати, сестри чи батьки. А для всіх разом — можливість на кілька днів зібратися в одному просторі, де минуле не протиставляється теперішньому, а допомагає його витримати.
