Із 2028 року в Україні почнуть діяти оновлені правила класифікації пластикових відходів у межах Гармонізованої системи опису та кодування товарів у редакції ГС 2028. Про підготовку до змін повідомила Державна митна служба, наголосивши, що нова система має посилити екологічний захист, зробити міжнародний обіг пластику прозорішим і дати державі інструменти для точнішого контролю над переміщенням таких матеріалів через кордон. Для України це не лише технічне оновлення митних правил, а й крок до зближення з глобальними екологічними стандартами, які дедалі більше впливають на економіку, виробництво та споживання.
Наразі митна класифікація пластикових відходів залишається надто узагальненою. Детально розрізняють лише окремі види пластику, тоді як значна частина відходів, зокрема суміші полімерів, потрапляє до однієї загальної категорії. Це ускладнює облік, створює можливості для маніпуляцій і фактично робить частину транскордонних потоків малопомітними для державного контролю. У результаті небезпечні або проблемні матеріали можуть переміщуватися під виглядом менш ризикованих, а реальний масштаб обігу пластикових відходів залишається розмитим.
Редакція ГС 2028 передбачає принципово інший підхід. Класифікацію пластикових відходів переглянуть і деталізують, а окремі їх види отримають власні підпозиції. Йдеться насамперед про ті матеріали, обіг яких потребує посиленого нагляду та спеціальних процедур. Завдяки цьому митні органи зможуть точніше ідентифікувати, що саме перетинає кордон, а держави — ефективніше виконувати міжнародні екологічні зобов’язання.
Однією з ключових новацій стане запровадження нової товарної підпозиції 3915.40 для небезпечних пластикових відходів. До неї відноситимуть матеріали, що містять небезпечні речовини або мають характеристики, які становлять ризик для довкілля та здоров’я людей. Для таких відходів застосовуватиметься процедура попередньої обґрунтованої згоди під час транскордонного перевезення. Це означає, що жодне переміщення не відбуватиметься автоматично, без погодження між країнами, що суттєво знижує ризик нелегального експорту чи імпорту проблемних матеріалів.
Нова система також деталізує інші категорії відходів, які вважають небезпечними або такими, що потребують особливого контролю. Сюди належать майже чисті відходи з одного полімеру, окремі виробничі залишки, суміші з поліетилену, поліпропілену та ПЕТ, а також матеріали, для яких передбачені спеціальні процедури погодження під час переміщення через кордон. Такий поділ дозволяє не лише контролювати ризики, а й створює передумови для розвитку переробки, адже чистіші й чітко ідентифіковані потоки відходів легше інтегрувати в циркулярну економіку.
Зміни торкнуться не лише відходів, а й полімерів у первинних формах та окремих виробів із пластмас. У ГС 2028 деталізують низку сучасних і спеціалізованих полімерів, зокрема PBS, PBT, PBAT, PEF і PHBV, що дедалі частіше використовуються у промисловості як альтернативи традиційним пластикам або в біорозкладних матеріалах. Окрему увагу приділять виробам із пінополістиролу та полівінілхлориду, а також товарам, які раніше залишалися на периферії регулювання, але мають значний екологічний вплив.
У товарній номенклатурі з’являться чітко виокремлені категорії для рослинних текстильних волокон, ватних паличок із пластиковими тримачами, готових рибальських сіток і сачків, а також повітряних кульок. Такі, на перший погляд, дрібні позиції є важливими, адже саме ці вироби часто стають джерелом забруднення довкілля, особливо водних екосистем. Їх чітка ідентифікація дає змогу відстежувати обіг і, за потреби, запроваджувати обмеження або спеціальні вимоги.
Окремою новелою стане вперше закріплене у митній номенклатурі визначення продукції «для одноразового використання». До цієї категорії віднесуть товари, які зазвичай утилізують або переробляють після одного застосування і не призначені для багаторазового чи тривалого використання. Серед них соломинки для пиття, пакети, пляшки, коробки, одноразовий столовий посуд, рукавички та деякі головні убори з пластмас. Для держави це важливий інструмент, адже він дозволяє не лише рахувати такі товари, а й формувати цільову політику щодо їх обмеження або заміни екологічнішими альтернативами.
У митній службі підкреслюють, що оновлення класифікації покликане покращити збір митних даних, запобігти нелегальному переміщенню небезпечних пластикових відходів і допомогти урядам ефективніше впроваджувати політику циркулярної економіки. Для України це означає можливість точніше оцінювати обсяги імпорту й експорту пластику, стимулювати переробку та поступово обмежувати обіг матеріалів, що створюють найбільше екологічне навантаження. У довгостроковій перспективі такі зміни можуть вплинути не лише на митні процедури, а й на культуру споживання, бізнес-моделі та екологічну свідомість суспільства.
