Міжнародний олімпійський комітет заборонив українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу виступати на Зимовій Олімпіаді в шоломі із зображенням загиблих українських спортсменів. Про це повідомив сам атлет, пояснивши, що на шоломі розміщені портрети людей, які загинули внаслідок російської агресії за останні чотири роки. Серед них є представники олімпійського руху, спортсмени та діти, які були пов’язані зі спортивною спільнотою і загинули під час обстрілів. За словами Гераскевича, це люди, які підтримували його та інших атлетів, були частиною їхнього життя й спортивної історії.
Спортсмен наголосив у коментарі для «Суспільне. Спорт», що шолом не має політичного змісту, а є символом пам’яті та поваги до тих, хто більше ніколи не зможе вийти на старт. Українська сторона готує офіційний запит до МОК і наполягатиме на праві виступати на Олімпіаді 2026 року саме в цьому шоломі. Гераскевич переконаний, що вшанування загиблих не може вважатися пропагандою чи порушенням принципу нейтральності спорту.
Після резонансу в медіа пресатташе МОК Марк Адамс відреагував на ситуацію, зазначивши, що спортсмен не може використовувати «шолом пам’яті», але має право носити чорну пов’язку як символ жалоби. У комітеті підкреслили, що розуміють бажання спортсменів вшанувати друзів, які загинули в цьому конфлікті, однак правила Олімпійської хартії передбачають заборону будь-яких елементів, які можуть трактуватися як політичні або пов’язані з воєнними подіями. Таким чином, МОК залишив простір для символічного жесту, але відмовив у використанні конкретного дизайну шолома.
Попри офіційну заборону, Владислав Гераскевич вийшов на тренування на олімпійській трасі саме в «шоломі пам’яті». Про це повідомило «Суспільне Спорт». Крок спортсмена став своєрідним жестом публічної позиції, який одразу привернув увагу міжнародних журналістів і спортивної спільноти. Сам атлет пояснив, що вважає важливим нагадувати світові про втрати України навіть у межах спортивної арени.
Додаткову дискусію викликала заява Гераскевича про те, що 8 лютого італійський сноубордист виступав у шоломі із зображенням російського прапора. За словами українського спортсмена, на це в МОК не відреагували, хоча правилами заборонено демонструвати російську символіку. Цей епізод став аргументом у суперечці про вибірковість застосування норм. У комітеті офіційно не коментували конкретну ситуацію із символікою іншого спортсмена, однак наголошують на принципі нейтральності.
Подібні випадки вже траплялися в історії Олімпійських ігор. У 2008 році німецький штангіст Маттіас Штайнер святкував перемогу із фотографією своєї загиблої дружини під час церемонії нагородження. Цей момент досі вважають одним із найемоційніших в історії Ігор. Гераскевич посилається на цей прецедент як приклад того, що особисті жести пам’яті можуть бути частиною спортивної історії без порушення її цінностей.
Ситуація навколо «шолома пам’яті» відображає складний баланс між аполітичністю спорту та реальністю війни, яка впливає на життя спортсменів. Для України питання вшанування загиблих у міжнародному просторі є частиною культурної та моральної боротьби за видимість трагедії. Для МОК ключовим залишається збереження нейтральності та уникнення прецедентів, які можуть відкрити шлях до масових політичних акцій під час змагань.
Історія із забороною шолома стала ще одним свідченням того, що Олімпіада не може повністю ізолюватися від глобальних конфліктів. Спортсмени залишаються громадянами своїх країн і носіями пам’яті про втрати. Водночас міжнародні спортивні інституції намагаються зберегти універсальні правила для всіх учасників. Чи змінить офіційний запит української сторони позицію МОК, поки що невідомо, однак дискусія вже вийшла за межі спортивного регламенту й стала частиною ширшої культурної розмови.
