Правозахисні організації «Точка опори ЮА» та «ЛГБТ+ військові за рівні права» отримали офіційну письмову відповідь від Європейська комісія на звернення до президентки Урсула фон дер Ляєн. Причиною звернення став проєкт нового Цивільного кодексу України №14394, який, за оцінкою активістів, містить положення, що можуть звузити вже наявні гарантії прав людини та суперечити європейським стандартам недискримінації.
У відповіді Єврокомісія нагадала, що Україна перебуває у процесі переговорів про вступ до Європейського Союзу, і питання дотримання прав людини є одним із ключових у межах переговорного кластера «Основи». Зокрема, йдеться про Розділ 23, який охоплює судову систему, антикорупційну політику та фундаментальні права. В межах Дорожньої карти з верховенства права Україна взяла на себе зобов’язання ухвалити законодавство, що забезпечить юридичне визнання та належний правовий захист одностатевих пар.
Окремо у відповіді згадується рішення Європейський суд з прав людини у справі Маймулахін і Марків проти України, яким встановлено, що відсутність будь-якої форми правового визнання одностатевих пар порушує статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, виконання цього рішення є частиною міжнародних зобов’язань України та інтеграційного процесу з ЄС.
Європейська комісія також наголосила, що вплив нового проєкту Цивільного кодексу на права ЛГБТІК+ людей стане предметом регулярних моніторингових зустрічей і офіційних діалогів з українською владою. Це означає, що питання не залишиться поза увагою інституцій ЄС і розглядатиметься у контексті загальної оцінки прогресу України на шляху до членства.
У правозахисних організаціях підкреслюють, що отримана відповідь є важливим політичним сигналом підтримки з боку ЄС. За їхніми словами, документ підтверджує, що принципи рівності, недискримінації та поваги до людської гідності залишаються невід’ємною складовою євроінтеграційних зобов’язань України. Активісти переконані, що чинна редакція законопроєкту №14394 суперечить цим принципам і може створити правову невизначеність або обмеження для ЛГБТІК+ громадян.
Питання нового Цивільного кодексу вже викликало дискусії в експертному середовищі. Юристи звертають увагу на те, що масштабна кодифікаційна реформа повинна враховувати не лише внутрішні правові традиції, а й міжнародні стандарти, зокрема практику ЄСПЛ та вимоги acquis communautaire. В умовах повномасштабної війни та одночасного просування реформ законодавчі зміни потребують особливої зваженості, адже будь-які норми, що можуть бути інтерпретовані як дискримінаційні, здатні вплинути на переговорну динаміку з Євросоюзом.
Раніше низка правозахисних організацій публічно закликали голову Верховної Ради Руслан Стефанчук та народних депутатів зупинити просування проєкту Цивільного кодексу у нинішній редакції та провести додаткові консультації з громадянським суспільством. Вони наголошують, що реформа цивільного законодавства має відбуватися прозоро, із залученням експертів з прав людини та з урахуванням позиції вразливих груп.
Ситуація навколо законопроєкту №14394 демонструє, що процес євроінтеграції України дедалі більше виходить за межі формальних політичних заяв і переходить у площину конкретних законодавчих рішень. Кожен нормативний акт, який стосується фундаментальних прав, оцінюється не лише всередині країни, а й на рівні європейських інституцій. Для українського суспільства це означає посилення уваги до стандартів прав людини як до ключового елементу модернізації держави.
Отримана відповідь Єврокомісії фактично інтегрує дискусію про новий Цивільний кодекс у ширший контекст переговорів про вступ до ЄС. Від того, яким буде фінальний текст документа та чи врахує він рішення ЄСПЛ і рекомендації міжнародних партнерів, залежатиме не лише правове становище окремих груп громадян, а й темп європейської інтеграції України.
