У першому кварталі 2026 року український малий бізнес показав обережне, але важливе відновлення: нових ФОПів відкрилося більше, ніж закрилося, а головною рушійною силою цього приросту стали жінки. За даними дослідження YC.Market, саме жінки відкрили майже 60% усіх нових ФОПів в Україні та забезпечили понад 93% чистого приросту підприємців за перші три місяці року. На тлі війни, нестабільної економіки, міграції, зміни ринку праці та високого рівня невизначеності це не просто статистика. Це показник того, як змінюється українське підприємництво і хто сьогодні бере на себе відповідальність за створення нових економічних можливостей.
У першому кварталі 2026 року в Україні зареєстрували 63 555 нових ФОПів. Це на 3,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, але на 11,3% менше, ніж у першому кварталі 2024 року. Тобто ринок не демонструє різкого вибухового зростання, але показує стабілізацію після складного періоду. Водночас важливо не лише скільки підприємців відкрили бізнес, а й скільки припинили діяльність. За цей же період закрили 51 667 ФОПів, що майже на 49% менше, ніж рік тому, коли кількість припинень перевищувала 101 тисячу. Саме зменшення хвилі закриттів і дозволило ринку вийти «в плюс».
Загалом за квартал кількість ФОПів в Україні зросла на 11 888. Це другий найкращий перший квартал після 2024 року за кількістю нових реєстрацій від початку повномасштабної війни. Така динаміка показує, що підприємці поступово адаптуються до нових умов. Частина людей відкриває бізнес як основне джерело доходу, частина — як додаткову зайнятість, а частина — як спосіб легалізувати самозайнятість у сферах послуг, торгівлі, освіти, медицини, ІТ чи креативної економіки. ФОП в Україні залишається найпростішою і наймасовішою формою малого підприємництва, тому його динаміка добре відображає температуру економіки на рівні людей, родин і локальних ринків.
Найпомітніший висновок дослідження — роль жінок у новій хвилі підприємництва. Серед нових ФОПів жінки становили 38 006 осіб, або майже 60%. Чоловіки відкрили 25 457 нових бізнесів, тобто близько 40%. Серед припинень діяльності частка жінок також була високою — 52%, тоді як чоловіки становили 48%. Але фінальний баланс виявився показовим: чистий приріст серед жінок склав +11 035 ФОПів, а серед чоловіків — лише +796. Це означає, що майже весь позитивний результат першого кварталу сформували саме жінки.
Ці цифри важливі для розуміння сучасної економіки України. Після початку повномасштабної війни багато жінок опинилися в ситуації, коли потрібно було самостійно забезпечувати родину, адаптуватися до переїзду, змінювати професію або шукати гнучкі форми зайнятості. Частина чоловіків мобілізована або працює в секторах, пов’язаних з обороною, логістикою, будівництвом, виробництвом чи інфраструктурою. На цьому тлі жінки дедалі активніше заходять у сфери, де можна швидше стартувати, працювати дистанційно, поєднувати роботу з доглядом за дітьми або будувати справу навколо професійної експертизи.
Найбільша частка жінок серед нових підприємців зафіксована в аудиті та бухгалтерському обліку — 92%. Це логічно, адже фінансовий супровід, звітність, податкові консультації та бухгалтерські послуги залишаються стабільно затребуваними для малого й середнього бізнесу. У медичних закладах частка жінок серед нових ФОПів становила 83%, стільки ж — в освіті. Це свідчить про активне зростання приватних освітніх і медичних послуг, консультацій, індивідуальної практики, репетиторства, психологічної підтримки, реабілітаційних і доглядових напрямів.
У категорії «інші послуги» жінки становили 77% нових реєстрацій. Це широка сфера, яка може включати б’юті-послуги, побутові сервіси, консультації, догляд, творчі послуги та локальні мікробізнеси. У рекламі й маркетингу частка жінок склала 68%, у роздрібній торгівлі — 67%, в операціях з нерухомістю — 67%, у громадському харчуванні — також 67%. Така структура показує, що жінки активно працюють не лише в традиційно «жіночих» секторах, а й у бізнесах, які потребують управління клієнтами, продажами, комунікацією, сервісом і фінансовою дисципліною.
Чоловіки, зі свого боку, частіше відкривали ФОПи у будівництві, де вони становили 80% нових реєстрацій, а також у транспорті й логістиці — 78%. Це галузі з іншим типом навантаження, капіталу та операційної роботи. Будівництво пов’язане з відновленням, ремонтами, інфраструктурними проєктами, житлом і комерційними об’єктами. Транспорт і логістика залишаються критично важливими в умовах війни, зміни маршрутів, внутрішнього переміщення бізнесів і потреби доставляти товари в різні регіони країни.
За галузями найбільший чистий приріст нових ФОПів зафіксували в інформаційних технологіях — +2 121. ІТ залишається одним із найстійкіших секторів української економіки, попри коливання глобального ринку, релокацію команд і конкуренцію за замовлення. Друге місце посіла освіта з приростом +2 064, що може бути пов’язано з попитом на репетиторство, онлайн-курси, перекваліфікацію, мовне навчання, підготовку до іспитів і професійний розвиток. На третьому місці — інші послуги з показником +2 032, що підтверджує активність мікробізнесу в повсякденних сервісах.
Помітне зростання також показали операції з нерухомістю — +981, медичні заклади — +973, реклама й маркетинг — +888, транспорт і логістика — +850. Усі ці напрями відображають реальні потреби суспільства воєнного часу. Люди переїжджають, шукають житло, змінюють роботу, потребують медичних і реабілітаційних послуг, запускають невеликі бізнеси, просувають товари онлайн, доставляють продукцію, навчаються нових професій. Малий бізнес реагує на ці зміни швидше, ніж великі компанії, тому структура нових ФОПів показує, де сьогодні виникає попит.
Окремо серед КВЕДів лідером стала інтернет-торгівля: +2 472 нових ФОПи. Це один із найочевидніших трендів останніх років. Українці дедалі частіше продають товари через маркетплейси, соцмережі, власні сайти, месенджери та онлайн-платформи. Для багатьох підприємців інтернет-торгівля стала найнижчим порогом входу в бізнес: не завжди потрібен фізичний магазин, можна стартувати з невеликої партії товару, тестувати попит і поступово масштабуватися. Водночас цей сегмент потребує прозорої роботи, якісного сервісу, чесної комунікації з клієнтами та правильно оформленої діяльності.
Географія нових реєстрацій також показує концентрацію бізнес-активності у великих економічних центрах. Найбільше ФОПів відкрили в Києві — 8 227. На другому місці Дніпропетровська область із 6 491 новою реєстрацією, далі Львівська область — 5 074, Київська область — 4 705, Одеська область — 4 542, Харківська область — 4 136. До першої десятки також увійшли Вінницька, Полтавська, Івано-Франківська та Хмельницька області. Це регіони з активними ринками праці, релокацією бізнесів, університетами, логістикою, внутрішньою міграцією та попитом на послуги.
Водночас лише Запорізька область мала від’ємний баланс: там закриттів було більше, ніж відкриттів. Це не дивно з огляду на безпекову ситуацію, близькість до фронту, постійні обстріли, втрати інфраструктури та складні умови для підприємництва. Для прифронтових регіонів бізнес-активність залежить не лише від податків чи попиту, а насамперед від фізичної безпеки, доступу до клієнтів, логістики, електроенергії, кадрів і можливості планувати хоча б на кілька місяців уперед.
Загальна картина першого кварталу 2026 року показує: український малий бізнес не перебуває в ідеальних умовах, але демонструє здатність до відновлення. Позитивний баланс виник не через різке зростання нових реєстрацій, а через суттєве зменшення кількості закриттів. Це може свідчити про те, що підприємці стали обережнішими, краще адаптувалися до воєнної економіки або вже пройшли найболючішу хвилю припинень діяльності. Водночас ринок залишається чутливим до податкових змін, купівельної спроможності, мобілізації, енергетичних ризиків і загальної невизначеності.
Роль жінок у цьому процесі є особливо показовою. Вони не просто відкривають більше ФОПів, а фактично забезпечують приріст усього сектору. Це змінює уявлення про підприємництво в Україні. Жінки дедалі частіше стають не лише найманими працівницями або учасницями сімейного бізнесу, а самостійними власницями справ, які створюють послуги, робочі місця, податкові надходження і нові професійні спільноти. У багатьох випадках це малі бізнеси, але саме вони тримають щоденну економіку — від освіти й медицини до торгівлі, маркетингу, харчування та сервісу.
Цей тренд має не лише економічне, а й соціальне значення. Коли жінки активніше відкривають бізнес, вони отримують більше фінансової незалежності, впливу на локальні ринки та можливостей для професійного розвитку. Для громад це означає більше послуг, більше зайнятості й більше адаптивності. Для держави — ширшу базу підприємців, які навіть у складних умовах готові працювати легально та розвивати власну справу.
Перший квартал 2026 року показав, що українське підприємництво поступово виходить із режиму шоку в режим адаптації. Ринок ще не повернувся до стабільності, але вже демонструє позитивний баланс. І головний висновок цього періоду очевидний: жінки стали ключовою силою малого бізнесу в Україні. Вони відкривають нові ФОПи, підтримують сфери послуг, освіти, медицини, торгівлі та маркетингу, а також формують нову економічну реальність, у якій підприємництво стає способом виживання, розвитку й відповідальності за майбутнє.
