Арешт банківського рахунку через борги — доволі поширена халепа, з якою щороку стикаються тисячі українців. Багато хто помилково вважає, що блокування коштів автоматично відрізає людину від власних грошей повністю. Насправді це не так. У Міністерстві юстиції нагадали: закон залишає боржникові певний фінансовий «кисень» навіть в умовах воєнного стану.

Скільки грошей можна знімати щомісяця

Механізм примусового виконання судових рішень регулює Закон України «Про виконавче провадження». Арешт майна чи коштів застосовують, аби гарантувати реальне виконання рішення суду. Проте законодавство прямо забороняє стягувати окремі категорії виплат — приміром, гроші на лікування чи одноразову допомогу військовослужбовцям.

Головне, що варто знати: під час дії воєнного стану для фізичних осіб-боржників діє пільговий порядок. Щомісяця з арештованого рахунку дозволено витрачати суму в межах двох мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня поточного року. Оскільки у 2026-му «мінімалка» дорівнює 8 000 гривень, місячний ліміт сягає 16 000 гривень. Ба більше, боржник у будь-якому разі зберігає право сплачувати податки та збори — ці платежі банк проводить першочергово, без жодних обмежень.

Покрокова інструкція: як розблокувати доступ

Аби скористатися правом на щомісячні 16 тисяч, недостатньо просто чекати — потрібно діяти. Боржник має подати виконавцю відповідну заяву, причому як у паперовому, так і в електронному вигляді. У документі обов’язково зазначають номер поточного рахунку, з якого планується витрачати кошти, і назву банку, де цей рахунок відкрито.

Далі процедура доволі швидка: протягом двох робочих днів виконавець виносить постанову й надсилає її до банку. Є важливий нюанс для тих, у кого відкрито одразу кілька виконавчих проваджень, — постанову скеровують усім причетним виконавцям одночасно. При цьому для видаткових операцій обирається лише один рахунок, навіть якщо арешт наклали на кошти в різних банках.

Що радить врахувати судова практика

Окремо варто пам’ятати про рахунки зі спеціальним режимом використання. Тут ключова відповідальність лежить на банку. Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року (справа №279/809/24) сформулював чітку позицію: якщо фінустанова не попередила виконавця, що рахунок має особливий статус, то арешт і подальше списання коштів не вважатимуться протиправними. Простими словами, отримавши постанову про арешт захищеного рахунку, банк зобов’язаний повідомити виконавця про його цільове призначення й повернути документ без виконання.

Що зміниться найближчим часом

Наостанок — про майбутні новації. Закон №14005, направлений у квітні 2026 року на підпис президенту, помітно посилює контроль за боржниками. Реформа передбачає повний перехід від паперової тяганини до цифрової автоматичної системи з миттєвими арештами та інтеграцією з держреєстрами. Система регулярно перевірятиме банківські рахунки — раз на два тижні, а майновий стан — раз на три місяці. Водночас у Мін’юсті спростували чутки про блокування рахунків через копійчані борги. Як пояснив заступник міністра Андрій Гайченко, якщо заборгованість становить одну гривню, то й арешт накладуть саме на одну гривню, не більше.