Національний банк України вирішив змінити напис номіналу на новій банкноті у 2000 гривень із портретом поета та дисидента Василя Стуса. Рішення ухвалили після публічної дискусії щодо походження шрифтових елементів, використаних в оформленні грошового знака. Голова НБУ Андрій Пишний наголосив, що регулятор не визнає юридичних порушень, однак вважає неприпустимою навіть можливу асоціацію дизайну банкноти з Росією.

Суперечка виникла після заяви українського графічного дизайнера і шрифтового розробника Богдана Гдаля. Він звернув увагу на напис номіналу та припустив, що під час його створення могли використати неліцензійну кирилізовану версію декоративного шрифту Bickham Script. За словами дизайнера, цю адаптацію створила російська розробниця Олександра Гофман, а схожі шрифтові форми вже з’являлися на українській банкноті номіналом 1000 гривень, представленій у 2019 році.

Bickham Script належить до каліграфічних шрифтів, які імітують урочисте рукописне письмо. Подібні гарнітури часто використовують у дипломах, запрошеннях, сертифікатах, декоративних написах і преміальній поліграфії. Особливістю таких шрифтів є велика кількість розчерків, з’єднань і альтернативних форм літер, через що навіть окремі слова можуть виглядати як спеціально створена каліграфічна композиція.

У Національному банку заперечили, що в дизайні банкноти використали сторонній піратський шрифт російського походження. Представники регулятора пояснили, що написи на українських грошових знаках не створюють простим набором тексту за допомогою встановленої комп’ютерної гарнітури. Графічні елементи вручну промальовують художники НБУ, використовуючи окремі елементи ліцензійних шрифтів у межах чинних дозволів.

У регуляторі також зазначили, що дизайн банкнот розробляють у спеціальному захищеному програмному середовищі. Воно має обмежений набір інструментів і не дозволяє вільно встановлювати сторонні файли шрифтів. Такі заходи є частиною системи безпеки, оскільки робота над грошовими знаками пов’язана не лише з художнім оформленням, а й із захисними елементами, технологіями друку та матеріалами з обмеженим доступом.

Таким чином, у НБУ наполягають, що формальних підстав говорити про встановлення чи використання піратської російської гарнітури немає. Водночас суспільна дискусія вийшла за межі питання ліцензії. Центральною стала символічна відповідність оформлення банкноти постаті Василя Стуса, якого переслідувала радянська репресивна система і який загинув у таборі.

Андрій Пишний пояснив, що юридично Національний банк вважає свої дії правомірними. Проте для нього важливішим стало інше питання: чи може на банкноті з людиною, яку знищила Росія, залишатися хоча б тінь асоціації з державою-агресором. Голова НБУ назвав відповідь очевидною та підтвердив рішення змінити напис номіналу.

Ця позиція демонструє, що для дизайну сучасних українських грошей важливими є не лише технічна якість і правова чистота використаних матеріалів. Банкноти виконують також символічну функцію, представляючи історичну пам’ять, культурні орієнтири та державну ідентичність. Кожна деталь — від портрета до орнаменту, шрифту й кольорової гами — може сприйматися як частина ширшого повідомлення про країну.

Поява Василя Стуса на банкноті номіналом 2000 гривень має особливе значення. Поет був одним із найпомітніших представників українського дисидентського руху, виступав проти політичних репресій і русифікації та зазнав переслідувань із боку радянської влади. Його засуджували за переконання і літературну діяльність, а значну частину життя він провів у таборах та засланні.

Стус помер 1985 року в таборі особливого режиму. Його творчість, листи та життєва позиція стали символами спротиву тоталітаризму. Після відновлення незалежності України постать поета поступово повернулася в публічний простір, а його твори увійшли до освітніх програм, театральних постановок, музичних проєктів і сучасних культурних дискусій.

Саме тому навіть опосередкований зв’язок оформлення банкноти з російською шрифтовою розробкою викликав гостру реакцію. Йдеться не лише про професійну суперечку дизайнерів, а про чутливість українського суспільства до символів держави, яка веде війну проти України та продовжує привласнювати українську культурну спадщину.

Після рішення НБУ Богдан Гдаль повідомив, що в оновленому варіанті напису використали ліцензований шрифт Bickham Script 3 Pro. Водночас дизайнер вважає, що заміни одного елемента недостатньо. На його думку, банкнота потребує комплексного редизайну, який враховуватиме не лише походження шрифту, а й загальну композицію, стилістичну цілісність і відповідність образу Василя Стуса.

Комплексний редизайн банкноти є складним і тривалим процесом. Він потребує участі художників, шрифтових дизайнерів, істориків, фахівців із захисту грошових знаків і технологів друку. Зміна навіть одного візуального елемента може вплинути на розташування інших деталей, читабельність номіналу та взаємодію з прихованими захисними компонентами.

Крім того, новий грошовий знак має залишатися доступним для людей із порушеннями зору, легко розпізнаватися касирами та працювати з банківським обладнанням. Дизайнери повинні враховувати не лише естетику, а й функціональність: контрастність, розмір цифр, тактильні елементи, стійкість зображень до зношування та можливість швидко відрізнити банкноту від інших номіналів.

Дискусія навколо 2000 гривень також порушила питання розвитку українського шрифтового дизайну. В Україні працюють автори, які створюють сучасні кириличні гарнітури, каліграфію та летеринг, однак державні установи не завжди залучають їх до великих символічних проєктів. Співпраця з українськими фахівцями могла б допомогти створювати оригінальні рішення, пов’язані з національною графічною традицією.

Власний шрифтовий напис для банкноти не обов’язково має буквально відтворювати історичний почерк або орнаменти. Він може поєднувати сучасну читабельність із характерними рисами української каліграфії, книжкової графіки чи авангардного мистецтва. У випадку банкноти зі Стусом можливим джерелом натхнення могли б стати його рукописи, машинописні тексти, самвидав або оформлення українських видань другої половини ХХ століття.

Водночас використання готового ліцензованого шрифту саме по собі не є порушенням або ознакою неякісного дизайну. Питання полягає в тому, наскільки доречним є конкретне рішення, чи відповідає воно змісту проєкту та чи не створює небажаних асоціацій. Національний банк фактично визнав важливість цієї символічної складової, погодившись змінити напис навіть за відсутності юридичної проблеми.

Історія з новою банкнотою показала, як професійне зауваження може перерости в широку суспільну розмову. Увага дизайнерської спільноти допомогла виявити суперечливий елемент ще до того, як він остаточно закріпився у масовому використанні. Реакція НБУ, зі свого боку, засвідчила готовність переглянути рішення під впливом аргументованої критики.

Для державної інституції така відкритість є особливо важливою. Національна валюта належить до найпомітніших державних символів, із якими громадяни взаємодіють щодня. Тому процес створення банкнот має бути не лише захищеним, а й уважним до історичного контексту, культурної репрезентації та професійних стандартів.

Зміна напису не завершує дискусію про дизайн 2000-гривневої банкноти. Після появи остаточного варіанта фахівці зможуть оцінити, наскільки органічно новий шрифт поєднується з портретом, захисними елементами та загальною композицією. Водночас рішення НБУ вже стало принциповим сигналом: навіть непряма асоціація з Росією не повинна залишатися на грошовому знаку, присвяченому жертві російського імперського насильства.