Унаслідок російської атаки на Київ і Київську область у ніч проти 19 липня було повністю знищено склад українського видавництва «Книголав». Ніхто з працівників не постраждав, однак команда втратила майже 250 тисяч примірників книжок. У видавництві попередили про можливі затримки з відправленням замовлень і вже розпочали відновлення робочих процесів.

Знищений наклад був результатом тривалої праці великої кількості людей. Над книжками працювали українські й іноземні автори, перекладачі, літературні редактори, коректори, дизайнери, ілюстратори, верстальники, працівники друкарень, менеджери та вся команда видавництва. Втрата складу означає знищення не лише готової продукції, а й місяців або років роботи, вкладених у підготовку кожного видання.

Майже 250 тисяч книжок мали потрапити до читачів, книгарень, бібліотек, шкіл і культурних установ. Серед знищених примірників могли бути художні твори, дитяча література, нонфікшн, переклади світових бестселерів та українські видання. Для частини найменувань втрата складських запасів може означати тимчасове зникнення з продажу до моменту повторного друку.

У «Книголаві» наголосили, що російський удар спрямований не лише проти цивільного населення та інфраструктури. На думку команди, знищення книжок є черговим проявом війни проти української культури, освіти й майбутнього країни. Книжковий склад був частиною культурної інфраструктури, яка забезпечувала поширення літератури та доступ читачів до знань.

Через руйнування можливі тимчасові затримки з опрацюванням і відправленням уже оформлених замовлень. Команда видавництва працює над відновленням логістики, перевіряє наявні залишки книжок на інших майданчиках і шукає можливості для якнайшвидшого поновлення поставок. Конкретних строків повернення до звичайного режиму роботи у видавництві поки не назвали.

Знищення великого складу порушує весь ланцюг книговидання. Після підготовки тексту та друку наклади зберігають у спеціально пристосованих приміщеннях, звідки вони надходять до книгарень, онлайн-покупців і партнерів. Втрата одного логістичного центру змушує шукати нові приміщення, перевозити вцілілі запаси, повторно друкувати наклади й перебудовувати систему доставки.

Повторний друк майже 250 тисяч книжок потребуватиме значних фінансових витрат. Видавництву доведеться знову закуповувати папір, оплачувати роботу друкарень, пакування і транспортування. Водночас українські поліграфічні підприємства працюють в умовах дефіциту ресурсів, подорожчання матеріалів, повітряних тривог і можливих перебоїв з електропостачанням.

Окремою проблемою може стати відновлення рідкісних або вже завершених накладів. Деякі книжки друкують обмеженими серіями, а повторне виробництво залежить від чинності ліцензій, доступності паперу, домовленостей із правовласниками та завантаженості друкарень. Тому наслідки удару читачі можуть відчувати ще протягом тривалого часу.

Російська атака в ніч проти 19 липня стала однією з наймасованіших для Києва за кількістю застосованих балістичних ракет. У столиці та області виникли численні пожежі, були пошкоджені житлові будинки, автомобілі, офісні, торговельні й складські приміщення. Одна людина загинула, ще 15 постраждали. Частину поранених госпіталізували, троє перебували у тяжкому стані.

Удар по складу «Книголаву» став продовженням серії втрат, яких український книжковий ринок зазнав у липні. Під час російської атаки 2 липня було зруйновано центральний склад логістичного партнера видавництва BookChef — компанії Denka Logistics. За інформацією видавництва, у приміщенні зберігалося близько 800 тисяч книжок.

Таким чином, лише на двох складах упродовж одного місяця було втрачено понад мільйон примірників. Для українського видавничого ринку це надзвичайно великий обсяг. Йдеться про книжки, які вже пройшли всі етапи виробництва та мали приносити кошти для підготовки наступних видань, виплати винагород авторам і перекладачам, підтримки редакцій та роботи книгарень.

Ще одного удару галузь зазнала 8 липня, коли під час російської атаки вигоріло приміщення видавництва дитячого журналу «Мамине сонечко» у Деснянському районі Києва. Вогонь знищив робочий простір і матеріали, необхідні для підготовки дитячих видань. Цей випадок став особливо болісним через спрямованість видавництва на наймолодшу аудиторію.

Послідовні руйнування складів і редакцій показують вразливість культурної інфраструктури під час війни. На відміну від великих промислових підприємств, видавництва часто не мають кількох резервних сховищ або ресурсів для швидкого перенесення сотень тисяч примірників. Один удар може знищити значну частину товарних запасів і поставити під загрозу подальшу роботу компанії.

Водночас наслідки таких атак не обмежуються фінансовими збитками окремих підприємств. Вони впливають на авторів, перекладачів, ілюстраторів, друкарів, книгарні та читачів. Якщо видавництво змушене спрямовувати кошти на повторний друк знищених накладів, воно може відкласти випуск нових книжок, скоротити заплановані проєкти або зменшити обсяги співпраці з творчими фахівцями.

Особливо небезпечними такі втрати є для дитячої та освітньої літератури. Книжки допомагають дітям навчатися, зберігати зв’язок з українською мовою і культурою, долати наслідки стресу та пізнавати світ. Знищення накладів означає, що частина видань не потрапить до родин, шкіл і бібліотек у запланований час.

Книжки також залишаються важливим інструментом культурної стійкості. Після початку повномасштабного вторгнення українське суспільство демонструє підвищений інтерес до власної історії, мови, літератури та політичної думки. Видавці відповідають на цей запит новими перекладами, перевиданнями класики, документальними творами про війну та книжками сучасних українських авторів.

Саме тому знищення складу набуває символічного значення. Російські ракети руйнують матеріальні носії української культури, однак не можуть знищити самі тексти, ідеї та бажання людей читати. Втрачені наклади можна надрукувати повторно, хоча це потребуватиме часу, ресурсів і підтримки читачів.

Для відновлення видавничої галузі важливо не лише компенсувати прямі збитки, а й створити механізми швидкої допомоги культурним підприємствам, які постраждали від обстрілів. Це може включати грантову підтримку, пільговий друк, допомогу з пошуком нових складських приміщень, відновлення обладнання та закупівлю матеріалів.

Важливу роль відіграватиме й підтримка читачів. Замовлення книжок, придбання електронних видань, відвідування книгарень та поширення інформації про постраждалі видавництва допомагають галузі зберігати фінансову стійкість. Навіть якщо доставка тимчасово затримується, попит демонструє, що знищення складу не зупинило інтересу до української книжки.

Команда «Книголаву» заявила, що вже працює над відновленням процесів. Попереду оцінка збитків, формування переліку втрачених накладів, пошук нового логістичного рішення та переговори з друкарнями. Видавництву також доведеться визначити, які книжки потрібно перевидати насамперед, щоб виконати замовлення й повернути найпопулярніші найменування до продажу.

Знищення майже 250 тисяч книжок стало ще одним доказом того, що російська війна завдає удару по всіх сферах життя України. Під обстрілами опиняються не лише військові об’єкти, а й житлові будинки, музеї, бібліотеки, театри, редакції, друкарні та книжкові склади. Відновлення кожного з них є частиною захисту української культури та права суспільства на власну пам’ять і майбутнє.