Увечері 17 липня на площі Івана Франка в центрі Києва знову зібралися учасники мирної акції проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Протести тривають другий день поспіль після кадрових рішень влади та формування нового складу Кабінету Міністрів, до якого Федоров не увійшов.

Люди почали приходити на площу з саморобними картонними плакатами. На них були написані заклики повернути Федорова на посаду, не зупиняти започатковані ним зміни в оборонному секторі та не руйнувати систему, яка, на думку учасників акції, вже довела свою ефективність. Серед найпоширеніших гасел звучали «Поверніть Федорова» та «Не руйнуйте те, що працює».

Формат акції продовжує традицію так званих картонкових протестів, під час яких учасники використовують звичайні шматки картону замість професійно надрукованих банерів. Такий спосіб підкреслює стихійний і громадський характер зібрання. Написи люди створюють самостійно, часто безпосередньо перед початком протесту, формулюючи власні вимоги до влади.

На частині плакатів містилися заклики не лише повернути Михайла Федорова до керівництва Міністерством оборони, а й звільнити головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Учасники акції пов’язують ці дві вимоги, вважаючи, що подальша модернізація української армії потребує зміни підходів до управління, розвитку безпілотних технологій і більшої відкритості військової системи до реформ.

Протестувальники наголошували, що їхня акція не спрямована проти держави чи українського війська. Навпаки, свої вимоги вони пояснювали занепокоєнням за стан оборонного сектору під час повномасштабної війни. Для учасників кадрові рішення в Міністерстві оборони є не звичайною політичною перестановкою, а питанням, яке може безпосередньо вплинути на постачання для армії, розвиток технологій і ситуацію на фронті.

Михайло Федоров отримав значну підтримку серед частини суспільства завдяки своєму іміджу прихильника цифровізації та технологічних змін. Учасники акції згадували його роботу над розвитком безпілотних систем, цифрових інструментів для військових, технологічних рішень для фронту та оновленням процесів у сфері оборони. Саме тому його відставку частина громадян сприйняла як ризик згортання реформ.

Окремі учасники заявляли, що під час війни державні рішення мають бути зрозумілими для суспільства та супроводжуватися чіткими поясненнями. На їхню думку, влада повинна не лише назвати нового керівника оборонного відомства, а й пояснити, чому було вирішено відмовитися від продовження роботи Федорова та як надалі розвиватимуть започатковані ним проєкти.

Після того як Верховна Рада не затвердила Михайла Федорова до нового складу уряду, протестувальники вирішили продовжити акції. Вони заявляють, що очікують публічної реакції президента, парламенту та інших представників державної влади. Учасники також закликають народних депутатів повернутися до розгляду кадрових питань і переглянути рішення щодо керівництва оборонного сектору.

Атмосфера на площі залишалася мирною. Люди спілкувалися між собою, фотографували плакати, обговорювали кадрові зміни та скандували гасла. У зібранні брали участь молодь, волонтери, громадські активісти, ветерани, родичі військовослужбовців і звичайні кияни, які дізналися про акцію із соціальних мереж.

Водночас серед присутніх не було повної одностайності щодо всіх політичних питань. Частина учасників зосереджувалася винятково на поверненні Федорова, інші наголошували на необхідності звільнення Сирського, а дехто вимагав ширшого діалогу між владою, військовими та громадянським суспільством. Спільною залишалася вимога не ухвалювати важливі для оборони рішення без переконливого публічного обґрунтування.

Заклики до відставки головнокомандувача ЗСУ стали одним із найпомітніших елементів другого дня протестів. На плакатах Сирського критикували за управлінські підходи та вимагали оновлення військового керівництва. Водночас усі висловлені на акції оцінки є позицією її учасників, тоді як остаточні кадрові рішення у військовій сфері належать до повноважень державного керівництва.

Організатори протесту заявили, що не планують припиняти мирні зібрання, доки не отримають реакції на свої вимоги. Вони закликали учасників дотримуватися порядку, не піддаватися на провокації та не перетворювати акцію на партійний захід. За їхніми словами, протест має залишатися громадянським і відкритим для всіх, хто підтримує заявлені вимоги.

Другий день акцій показав, що рішення про відставку Федорова стало помітною суспільною темою. Воно викликало дискусії не лише щодо особи колишнього міністра, а й щодо напрямку розвитку української армії, взаємодії політичного та військового керівництва, збереження технологічних реформ і відповідальності посадовців перед суспільством.

Особливе значення протестувальники надають безперервності оборонних проєктів. В умовах війни зміна керівника міністерства може впливати на роботу команд, закупівлі, міжнародну співпрацю та реалізацію довгострокових програм. Учасники акції побоюються, що кадрова перестановка без зрозумілого плану наступності може сповільнити процеси, які вже працюють на потреби фронту.

Водночас протест став демонстрацією того, що українське суспільство продовжує уважно стежити за рішеннями влади навіть під час повномасштабної війни. Громадяни очікують відкритості, аргументованості та можливості впливати на суспільно важливі процеси мирними способами. Картонні плакати в цьому контексті стали символом доступного громадянського висловлювання, для якого не потрібні великі ресурси чи політична організація.

Схожі акції на підтримку Федорова відбуваються і в інших українських містах. Їхні учасники використовують подібні гасла, вимагають перегляду кадрових рішень та висловлюють занепокоєння майбутнім реформ у Міністерстві оборони. Організатори координують інформацію про зібрання через соціальні мережі, однак наголошують на децентралізованому характері протестів.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції державного керівництва. Поки влада не оголосила про перегляд ухвалених рішень, учасники київської акції готуються знову виходити на площу. Вони заявляють, що готові продовжувати мирний протест, доки не отримають чіткої відповіді щодо майбутнього Михайла Федорова та керівництва оборонного сектору.

Для України, яка продовжує протистояти російській агресії, подібні дискусії мають особливу чутливість. Будь-які кадрові суперечки у сфері оборони можуть впливати на суспільну довіру та сприйняття стабільності військового управління. Саме тому протестувальники закликають владу якнайшвидше пояснити свої рішення та показати, що технологічні зміни в армії не будуть зупинені.

Акція 17 липня завершила другий день протестів, але не завершила саму кампанію. Люди на площі Івана Франка дали зрозуміти, що очікують не формальної відповіді, а конкретних дій. Їхні головні вимоги залишаються незмінними: повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони, зберегти започатковані реформи та розглянути питання про зміну головнокомандувача ЗСУ.