Перед будівлею Міністерства закордонних справ України у Києві встановили восьмиметрову скульптуру «Фенікс» українського художника Олексія Сая. Масштабну сталеву інсталяцію вперше представили у 2023 році на фестивалі Burning Man у пустелі Блек-Рок у США. Тепер вона стала частиною міського простору столиці та новим символом української стійкості, відродження і здатності перетворювати пережиті руйнування на силу.

Скульптура має форму великого птаха, силует якого водночас нагадує український тризуб. У цій візуальній конструкції поєдналися відразу кілька образів: фенікс як міфологічна істота, що відроджується з попелу, державний символ України та уявлення про країну, яка продовжує жити, творити й боротися попри російську агресію. Сталева поверхня підкреслює міцність і незламність композиції, а спрямовані вгору лінії створюють враження руху та внутрішньої енергії.

Особливо важливою частиною проєкту стала його перша презентація на Burning Man. У пустелі скульптуру спочатку приховали під великим дерев’яним коробом. Його конструкція нагадувала захисні споруди, якими в українських містах накривають пам’ятники, скульптури та інші об’єкти культурної спадщини, намагаючись уберегти їх від уламків, вибухових хвиль і прямих влучань під час російських атак. Для міжнародної аудиторії цей образ став нагадуванням про те, як війна змінює не лише життя людей, а й вигляд міст, площ та історичних центрів.

Згодом дерев’яний короб спалили. Після вогню перед глядачами відкрився металевий птах, який залишився неушкодженим. Цей перформанс став ключовою частиною задуму: руйнування зовнішньої оболонки не означало зникнення того, що вона приховувала. Навпаки, після полум’я «Фенікс» постав у повному масштабі, перетворившись на образ країни, яка проходить через випробування, але не втрачає власної ідентичності та здатності до відновлення.

Поява інсталяції перед будівлею Міністерства закордонних справ надає їй нового контексту. Якщо в американській пустелі «Фенікс» звертався до міжнародної мистецької аудиторії, то в Києві він опинився поруч з установою, яка щодня представляє позицію України у світі, працює з іноземними урядами, дипломатами, міжнародними організаціями та культурними інституціями. Скульптура стала своєрідним візуальним посланням для іноземних гостей столиці, які відвідують міністерство або проходять повз його будівлю.

У МЗС наголосили, що встановлення «Фенікса» підкреслює значення культури як інструменту міжнародної дипломатії. Сучасне мистецтво дозволяє говорити про Україну не лише через офіційні заяви, статистику руйнувань чи повідомлення з фронту. Воно створює емоційні образи, які зрозумілі людям незалежно від їхньої мови, громадянства та політичного досвіду. Саме тому мистецькі проєкти дедалі частіше стають частиною зовнішньої комунікації держави.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав «Фенікса» символом української стійкості. За його словами, Україна не лише вистояла під час війни, а й стала сильнішою, отримавши унікальний досвід, яким може ділитися зі світом. Такий погляд зміщує акцент із образу країни-жертви на образ активного суспільства, яке захищає себе, розвиває нові технології, підтримує культуру, зберігає пам’ять і формує власне бачення майбутнього.

Цю ж ідею закладали автори та організатори проєкту. Керівник конструкторського бюро «Майстерня чудес» Мітя Зінов’єв пояснив, що головною метою було показати міжнародній аудиторії силу України, а не тільки її біль. У роки повномасштабної війни світ регулярно бачить фотографії зруйнованих будинків, поранених людей, спалених міст і наслідків обстрілів. Однак українські митці прагнуть також розповідати про здатність суспільства діяти, створювати нові сенси та знаходити мову для розмови про травматичний досвід.

У Києві «Фенікс» продовжує виконувати цю функцію, але вже у просторі країни, яка стала джерелом його задуму. Скульптура нагадує, що відродження не є одномоментною подією. Воно складається з щоденної праці військових, медиків, волонтерів, дипломатів, митців, інженерів, підприємців і мільйонів людей, які підтримують функціонування держави. У цьому сенсі металевий птах є не лише пам’ятним знаком, а й образом спільного зусилля.

Візуальну концепцію «Фенікса» Олексій Сай створив разом із Богданою Косміною. Технічну реалізацію забезпечило конструкторське бюро «Майстерня чудес», яке працює зі складними інженерними та мистецькими об’єктами. Проєкт реалізували за підтримки американського благодійного фонду UA Resistance Foundation, а логістичним партнером стала «Нова Пошта Глобал». Участь українських і міжнародних партнерів також відображає одну з ключових рис сучасних культурних ініціатив — вони виникають на перетині мистецтва, технологій, благодійності та міжнародної співпраці.

Шлях «Фенікса» від американської пустелі до центру Києва має окреме символічне значення. Об’єкти Burning Man зазвичай створюють для тимчасового простору, який існує лише протягом фестивалю. Частину інсталяцій згодом розбирають або знищують, а головним результатом стають пережитий досвід і документація. Український птах отримав продовження своєї історії, повернувшись до країни, про яку від початку розповідав світові.

Історія створення скульптури увійшла до документального фільму Fozzy Media Group «Замки на піску». Стрічка розповідає про українські мистецькі проєкти для Burning Man і про те, як митці намагаються говорити зі світом про досвід країни під час війни. Назва фільму відсилає до крихкості великих задумів, які створюються в пустелі й можуть зникнути після завершення фестивалю. Водночас історія «Фенікса» доводить, що мистецький образ здатен продовжити життя поза межами початкового майданчика.

Встановлення скульптури біля МЗС показує, як культурні проєкти можуть ставати частиною публічної дипломатії. Вони допомагають формувати у світі складніше уявлення про Україну — як про державу з потужною сучасною культурою, власною художньою мовою та здатністю осмислювати війну без втрати гідності. «Фенікс» не приховує досвіду руйнування, але й не дозволяє йому стати єдиним визначенням країни.

Мистецька дипломатія особливо важлива в умовах тривалої війни, коли міжнародна увага може слабшати, а новини про російські атаки поступово перетворюватися для іноземної аудиторії на звичний інформаційний фон. Художній образ здатен повернути емоційне сприйняття подій і показати, що за повідомленнями про руйнування стоять жива культура, пам’ять та люди, які не погоджуються відмовлятися від майбутнього.

Для Києва інсталяція стала новим символічним об’єктом, у якому поєдналися міжнародна історія, воєнний досвід і сучасне українське мистецтво. Вона нагадує, що відродження починається ще до завершення випробувань, коли суспільство знаходить сили говорити про майбутнє. Сталевий птах біля дипломатичного відомства став образом України, яка пройшла крізь вогонь, зберегла себе і продовжує підніматися.