Куп’янська окружна прокуратура Харківської області домоглася передачі в комунальну власність будівлі у селищі Великий Бурлук, де наприкінці XVIII століття жив і працював український філософ і поет Григорій Сковорода. Об’єкт має статус пам’ятки історії місцевого значення, а рішення суду дозволяє вперше за багато років узаконити право громади на будинок і створити умови для його охорони та відновлення. Значення об’єкта виходить за межі локальної історії — він є частиною спадщини одного з найвідоміших інтелектуалів України.
Площа історичної будівлі становить 1587 квадратних метрів, а її вартість оцінена у понад 39 мільйонів гривень. Утім, юридично будинок тривалий час залишався «безхазяйним» — зареєстрованим як нерухоме майно без власника. Територіальна громада не оформлювала документи, тому об’єкт фактично не перебував під належною охороною і не міг отримати фінансування на реставрацію. Стан будівлі постійно погіршувався, а відсутність контролю створювала ризики як для культурної спадщини, так і для мешканців селища.
Прокуратура наполягала, що ігнорування проблем будівлі створює пряму загрозу її знищення. Руйнування історичного об’єкта — це не лише втрата архітектурної пам’яті, але й удар по культурній ідентичності регіону. Також занедбане приміщення могло стати джерелом антисанітарії, зоною небезпеки і навіть майданчиком для незаконних дій. Тепер, після судового рішення, громада отримує важелі управління, зокрема можливість проводити ремонт, реставрацію, встановлювати охорону й залучати державні та приватні ресурси.
Будинок Донців-Захаржевських, розташований у Великому Бурлуку, був зведений у 1835 році та належав представникам слобідського старшинського роду — однієї з відомих родин регіону. Сам Григорій Сковорода жив тут у 80-х роках XVIII століття, коли маєток належав одній із гілок родини — Задонським. Це місце, в якому творив і мислив філософ, стало одним із тих, де формувалася українська гуманістична традиція. Збереження таких об’єктів — не просто реставрація мурів, а підтримка тяглості історичної пам’яті.
Рішення про передачу в комунальну власність — не лише юридичний факт. Воно створює перспективи використання будівлі в освітніх, культурних чи музейних проектах. Об’єкт може стати осередком локальної історії, інтерактивним простором для школярів та науковців, місцем туристичного маршруту та центром культурного життя громади. У контексті війни, коли Україна бореться і за фізичне виживання, і за збереження власної спадщини, такі кроки мають особливе значення.
Контекст навколо імені Сковороди сьогодні набуває додаткової ваги. Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, зруйнований російською ракетою навесні 2022 року, розпочав масштабне відновлення експозицій. Наполегливе збереження спадщини філософа стає символом культурної стійкості. Те, що громада Великого Бурлуку зможе повернути собі історичну споруду, — частина тієї ж самої боротьби: за ідентичність, пам’ять, право на спадщину.
Збереження будинку — приклад того, як локальні зусилля мають національне значення. У час, коли Україна переживає масштабні руйнування, схожі рішення стають важливими для майбутнього. Вони формують основу для відновлення країни не лише технічно, а й духовно. Сковорода залишив спадок, який не піддається руйнуванню. І повернення під захист місця, де він жив, — спосіб продовжити його діалог із сучасністю.
