Бренд вишитого одягу Etnodim запустив Etnodim Embroidery Prize — грантову програму для митців і мисткинь, які працюють із сучасною вишивкою. Переможець або переможниця отримає 100 тисяч гривень на створення нового художнього проєкту та його публічну презентацію. Для української культурної сцени це важлива ініціатива, адже вона підтримує вишивку не лише як елемент традиційного одягу чи декоративного ремесла, а як повноцінний медіум сучасного мистецтва, здатний говорити про пам’ять, ідентичність, тіло, війну, спадщину, втрату й нові форми української візуальності.

Etnodim давно працює з вишивкою як із живою мовою, а не музейним символом. У сучасній Україні вишивка має особливу силу: вона водночас пов’язана з родинною пам’яттю, регіональними традиціями, національною ідентичністю і новими способами самовираження. Після початку повномасштабної війни інтерес до українських символів, орнаментів і ручних технік лише посилився, але разом із ним зросла й потреба говорити про них складніше. Вишивка вже не може бути лише красивим знаком «українськості». Вона може ставати інструментом критичного мислення, художнього дослідження й особистого висловлювання.

Саме на цьому акцентує Etnodim Embroidery Prize. Програма підтримуватиме авторів, які використовують вишивку як медіум сучасного мистецтва. Це означає, що учасники можуть мислити вишивку не тільки як техніку нанесення орнаменту на тканину, а як спосіб створення образу, простору, дії або документа. Проєкт можна буде представити у форматі виставки, artist talk, перформансу або відеороботи. Така відкритість формату важлива, бо сучасна вишивка дедалі частіше виходить за межі полотна, сорочки чи предмета одягу. Вона може існувати в інсталяції, русі, звуці, відео, публічній розмові або перформативній практиці.

Переможець або переможниця отримає 100 тисяч гривень на створення нового художнього проєкту та його публічну презентацію. Для незалежних митців така сума може стати вирішальною, адже робота з вишивкою часто потребує багато часу, матеріалів і ручної праці. На відміну від цифрових практик, де частину процесів можна прискорити технічно, вишивка залишається повільним медіумом. Вона вимагає повторення жесту, уваги до нитки, фактури, поверхні, кольору й ритму. Саме ця повільність часто є її художньою силою, але водночас робить проєкти ресурсозатратними.

Команда Etnodim супроводжуватиме реалізацію проєкту на всіх етапах — від розвитку ідеї до публічної презентації. Також бренд забезпечить медійну підтримку переможцю або переможниці. Це важлива частина програми, бо митцям часто бракує не лише грошей, а й продюсерського супроводу. Хороша ідея потребує структури: плану реалізації, бюджету, технічних рішень, комунікації, документації, роботи з простором і аудиторією. Якщо бренд справді допомагатиме на цих етапах, грант може стати не просто фінансовою допомогою, а повноцінною платформою для розвитку нового художнього висловлювання.

Засновник Etnodim Андрій Черуха пояснює, що для бренду вишивка є сучасною художньою мовою. За його словами, грант запускають, щоб підтримати митців, які працюють із вишивкою, але часто не мають ресурсу повністю реалізувати свої ідеї. У цьому формулюванні важливе слово «ресурс». Українські художники сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах: війна, нестабільні доходи, обмежений доступ до майстерень, релокації, психологічна втома, скорочення інституційних можливостей і постійна конкуренція за невеликі грантові бюджети. Для практик, що потребують повільної ручної роботи, ці виклики ще відчутніші.

Грант Etnodim може допомогти вишивці зайняти помітніше місце в сучасному мистецькому полі. В українській культурі вишивка часто має подвійний статус. З одного боку, вона є надзвичайно впізнаваним символом, який використовують у моді, дизайні, офіційних образах і національних святах. З іншого — через надмірну популяризацію її іноді спрощують до декоративного патерну або сувенірної естетики. Сучасні митці здатні повернути вишивці глибину: показати її як техніку пам’яті, архіву, тілесної праці, жіночого досвіду, регіонального коду, травми або опору.

Особливо актуальною ця тема є під час війни. Вишивка може бути способом говорити про втрати, імена загиблих, евакуацію, розірвані родинні лінії, спалені домівки, окуповані території й намагання зберегти ідентичність. Вона може фіксувати те, що не завжди потрапляє в офіційні архіви: особистий біль, пам’ять рук, речі, які люди забрали з дому, орнаменти з регіонів, що нині перебувають під окупацією, або нові символи, народжені війною. У цьому сенсі сучасна вишивка може стати не лише мистецтвом, а й способом документування часу.

Водночас Etnodim Embroidery Prize не обмежує учасників лише темою війни чи національної пам’яті. Саме це робить програму потенційно цікавою. Вишивка може працювати з дуже різними питаннями: екологією, тілом, гендером, працею, міграцією, домашнім простором, спадковістю, архівами, технологіями, цифровою культурою, релігійними образами або міським середовищем. Вона може бути інтимною й політичною одночасно. Один стібок може бути приватним жестом, а тисячі стібків — великим висловлюванням про суспільство.

Для участі в конкурсі потрібно заповнити онлайн-форму, додати опис і концепцію проєкту, технічний план реалізації, орієнтовний бюджет і візуальні матеріали за наявності. Подавати можна лише нові проєкти, які раніше не були реалізовані. Заявки приймають до 30 червня включно. Така вимога до новизни важлива, бо грант спрямований не на підтримку вже готової роботи, а на створення нового мистецького висловлювання. Це дає авторам можливість ризикувати, експериментувати й розвивати ідею спеціально в межах програми.

Відбір проходитиме в кілька етапів. Спершу команда премії сформує й оприлюднить шортліст фіналістів, після цього професійне журі обере переможця або переможницю гранту. Такий формат може допомогти зробити процес прозорішим і дати видимість не лише переможцю, а й іншим фіналістам. Для митців потрапляння в шортліст також може бути важливим кроком: це публічна увага, можливість заявити про практику, знайти нові контакти й показати, що сучасна вишивка в Україні має багато різних голосів.

Запуск Etnodim Embroidery Prize також показує, як українські бренди можуть взаємодіяти з культурою не лише через комерційні колекції. У сучасному світі мода дедалі частіше виходить за межі продажу речей і стає учасницею ширших культурних процесів. Для бренду, який працює з вишивкою, підтримка художників виглядає логічним і відповідальним кроком. Це спосіб не просто використовувати традицію як ресурс для дизайну, а вкладатися в її розвиток, переосмислення й майбутнє.

Важливо, що така ініціатива може стимулювати розмову про межу між ремеслом, дизайном і сучасним мистецтвом. Вишивка довгий час асоціювалася передусім із жіночою домашньою працею або народним декоративним мистецтвом, через що її часто недооцінювали в академічних і музейних ієрархіях. Сьогодні ця межа активно переглядається. Ручні техніки повертаються в галереї й музеї, а текстильні практики стають інструментом складних політичних і філософських висловлювань. Українська вишивка має всі підстави бути частиною цього глобального процесу.

Грантова програма Etnodim може стати майданчиком, де молоді й досвідчені автори зможуть показати, що вишивка — це не застиглий код минулого, а відкрита система. Її можна розбирати, поєднувати з новими матеріалами, переносити у відео, звук, простір або перформанс, залишаючи при цьому головне — зв’язок між рукою, ниткою, часом і сенсом. У цьому полягає особлива сила медіуму: вишивка завжди має тілесний вимір. Вона зберігає слід людини, яка працювала з матеріалом, і тому здатна бути дуже особистою навіть у масштабному проєкті.

Для української культури така підтримка є своєчасною. З одного боку, суспільство активно повертається до традиційних форм, шукає в них опору й ідентичність. З іншого — є ризик перетворити традицію на набір впізнаваних символів без глибини. Саме сучасне мистецтво може допомогти уникнути цього спрощення. Воно ставить питання, працює з конфліктами, відкриває складні теми й дозволяє побачити у звичному нові сенси. Вишивка в такому підході стає не відповіддю з минулого, а питанням до теперішнього.

Etnodim Embroidery Prize має шанс стати помітною подією для мистецької спільноти, якщо конкурс справді підтримуватиме сміливі, складні й експериментальні проєкти. 100 тисяч гривень, професійний супровід і публічна презентація можуть дати автору або авторці можливість створити роботу, яка не виникла б без такої підтримки. А для глядачів це шанс побачити вишивку не лише на одязі чи в етнографічному контексті, а в новому художньому полі — як мову, що здатна говорити про сучасну Україну точно, повільно й глибоко.