Звернення киян із вимогою не допустити будівництва висотного житлового комплексу на вулиці Князів Острозьких, 43/11 фактично не привело до виконання головної вимоги петиції. Йдеться про ділянку в історичному центрі столиці, поблизу Києво-Печерської лаври, де планують звести будинок заввишки близько 80 метрів. Автор петиції, пам’яткоохоронний активіст Дмитро Перов, повідомив, що міська влада не бачить правових підстав для нового судового позову, який міг би повернути обмеження висотності.
Ситуація навколо відповіді виявилася суперечливою. У документі зазначено, що звернення містян необхідно підтримати, однак ключову вимогу — звернутися до суду та скасувати містобудівні умови й обмеження для висотного проєкту — виконувати не планують. Фактично влада погодилася із занепокоєнням громади, але не запропонувала механізму, здатного зупинити реалізацію проєкту.
Ділянка розташована в Центральному історичному ареалі Києва, у зонах регулювання забудови та частково в буферній зоні об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого належить Києво-Печерська лавра. Такі території мають особливий режим використання, оскільки нові споруди можуть змінювати історичні панорами, силует правого берега Дніпра та візуальне сприйняття монастирського комплексу.
Містобудівні умови та обмеження для ділянки видали у 2018 році. У них умовну висоту забудови визначили в межах від 13,5 до 26,5 метра. Це відповідало загальному обмеженню приблизно до 27 метрів, яке застосовується в цій частині історичного центру. У Генеральному плані також передбачено переважно невисоку забудову від одного до восьми поверхів, покликану зберігати архітектурно-художній характер центральної частини міста.
Однак у 2020 році забудовник оскаржив висотне обмеження. Окружний адміністративний суд Києва скасував пункт містобудівних умов, у якому були зафіксовані параметри від 13,5 до 26,5 метра. Апеляційна інстанція залишила це рішення чинним. Таким чином компанія отримала можливість проєктувати значно вищу споруду, хоча міська влада нині заявляє, що окремого дозволу саме на 80-метровий будинок не надавала.
У Департаменті містобудування та архітектури КМДА наголошують, що місто не погоджувало висотний житловий комплекс у запропонованих параметрах. За офіційною позицією Департаменту, забудова центральної частини Києва не може розглядатися лише як приватний інвестиційний проєкт. Вона має враховувати Генеральний план, історико-містобудівний контекст, охоронний статус території та інтереси міської громади.
Активісти вважають, що після затвердження у 2021 році історико-архітектурного опорного плану Києва з’явилися нові обставини, яких не існувало під час судового розгляду 2020 року. На їхню думку, цей документ може бути підставою для повторного звернення до суду або перегляду параметрів забудови. У відповіді на петицію, однак, зазначено, що профільний Департамент не має повноважень самостійно подавати відповідний позов.
Окремий конфлікт виник навколо того, хто саме відповідав містянам. Документ був оформлений на бланку Київської міської військової адміністрації, однак його підписав заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Начальник КМВА Тимур Ткаченко заявив, що рішення не ухвалювала військова адміністрація, і звинуватив посадовців КМДА у використанні її бланків для перекладання відповідальності за непопулярні відповіді.
Паралельно Департамент охорони культурної спадщини КМДА виявив на ділянці будівельні роботи, частковий демонтаж наявної споруди та втручання у поверхневий шар ґрунту. Ще 23 червня замовнику та користувачу землі видали приписи з вимогою негайно припинити будь-які роботи, у п’ятиденний строк надати проєктну документацію та пояснити виявлені порушення.
У Департаменті охорони культурної спадщини заявили, що не погоджували проєктну документацію на цей об’єкт і не видавали дозволів на проведення робіт у межах своїх повноважень. Приписи органів охорони спадщини є обов’язковими до виконання, а їх ігнорування передбачає відповідальність. Водночас сам факт їх видання не означає остаточного скасування будівництва: подальша доля проєкту залежатиме від виконання вимог, перевірки документів і можливих судових спорів.
Пам’яткоохоронці звертають увагу, що висотний комплекс може вплинути не лише на конкретну вулицю, а й на ширші панорами Печерська. Києво-Печерська лавра сприймається як єдиний ансамбль разом із навколишнім ландшафтом, схилами та малоповерховою історичною забудовою. Поява масивної 80-метрової споруди здатна змінити силует місцевості й створити небезпечний прецедент для інших інвесторів.
Наразі ситуація не має остаточного вирішення. Припис про припинення робіт діє в площині охорони культурної спадщини, тоді як судове рішення 2020 року залишається аргументом забудовника у питанні висотності. Новий історико-архітектурний опорний план може створювати інші підстави для перегляду проєкту, однак жоден орган поки публічно не оголосив про підготовку нового позову.
Подальший розвиток конфлікту залежатиме від виконання приписів, перевірки проєктної документації, позиції міських департаментів і можливих нових судових процесів. Для киян ця справа стала перевіркою здатності міської влади захищати історичний центр не лише заявами, а й дієвими правовими рішеннями. Від результату залежить, чи залишаться обмеження в охоронних зонах реальним інструментом збереження Києва, чи поступатимуться інтересам висотної забудови.
