10 липня у київському просторі Vivid Fusion Art відкриється виставка «Дія перша. Нагірна, 22», присвячена першому етапу існування однойменної мистецької спільноти. Експозиція об’єднає роботи художників, які протягом кількох років працювали у приміщеннях колишнього Київського інституту автоматики на вулиці Нагірній, 22. Виставка триватиме до 21 серпня та стане своєрідним підсумком історії простору, що свого часу зібрав під одним дахом понад 120 сучасних українських митців.

Осередок «Нагірна 22» виник у великій будівлі, яка після припинення роботи наукової установи поступово наповнилася художніми майстернями. Просторі приміщення дали митцям можливість працювати з живописом, графікою, скульптурою, інсталяціями, фотографією, відеоартом та іншими практиками, для яких часто складно знайти доступне місце у столиці. Згодом окремі студії перетворилися на повноцінну самоорганізовану спільноту, де художники не лише створювали власні роботи, а й проводили виставки, відкриті майстерні, зустрічі та спільні проєкти.

Назва «Дія перша» означатиме завершення початкового періоду історії осередку, але не остаточне припинення існування самої спільноти. Після втрати звичного простору художники продовжуватимуть працювати в інших майстернях, шукати нові формати взаємодії та розвивати професійні зв’язки, що виникли на Нагірній. Експозиція зафіксує момент переходу між уже завершеним етапом і майбутнім, яке ще тільки формуватиметься.

За словами співзасновника спільноти Олександра Богомаза, художники фактично власними силами створили неформальний мистецький центр. Вони самостійно організовували події, облаштовували майстерні, підтримували одне одного та формували середовище, незалежне від великих інституцій і вимог артринку. Виставка покаже, як спільна фізична адреса поступово стала місцем народження творчих ідей, дружби, професійної співпраці та нових мистецьких висловлювань.

В експозиції представлять твори Ренати Асанової, Олександра Богомаза, Юрія Болси, Марії Дробот, Євгена Задорожнього, Богдани Кузнєцової, Наталії Лісової, Сабіни Магнітофон, Олександра Мелешка, Андрія Підлісного, Моллі Рут, Антона Саєнка, Ігоря Селеменева та Юрія Янчука. Партнером проєкту виступить Knoblach.art, із яким пов’язані Євген Задорожній і Юрій Янчук.

Роботи учасників не формуватимуть єдиного стилю або напряму. Навпаки, виставка продемонструє різноманітність середовища, у якому поруч працювали молоді автори й досвідчені художники з відмінними поглядами на сучасне мистецтво. Відвідувачі побачать різні художні мови, матеріали та способи осмислення дійсності, що існували в одному просторі без необхідності підлаштовуватися під спільну естетику.

Окрему частину експозиції становитимуть роботи, створені після початку повномасштабного російського вторгнення. Вони розповідатимуть про досвід війни, втрату звичного життя, страх, пам’ять, стійкість і надію. Митці покажуть, як воєнні події змінили їхні теми, матеріали та саме ставлення до творчості. Для багатьох із них мистецтво стане не лише професією, а способом фіксувати історичні події, переживати травматичний досвід і зберігати здатність говорити про майбутнє.

Однією з центральних робіт стане «Гранат відродження» Олександра Богомаза. Художник виконає її з уламків скла, зібраних після російської дронової атаки, вибухова хвиля від якої пошкодила вікна будівлі на Нагірній. Матеріал, що залишився після руйнування, перетвориться на мистецький образ нового життя. Робота поєднає пам’ять про небезпеку з ідеєю відновлення та покаже, як фізичні сліди війни можуть стати частиною художнього висловлювання.

Проєкт також приверне увагу до загрози, у якій перебуває сучасна українська культурна спадщина. Під час війни Росія руйнує музеї, майстерні, галереї, архіви та будинки культури, а на окупованих територіях викрадає музейні фонди й приватні колекції. Разом із відомими історичними пам’ятками Україна ризикує втратити твори, створені вже у XXI столітті та ще не встиглі отримати належного інституційного захисту.

Виставка нагадає, що сучасне мистецтво також потребуватиме збереження, документування та дослідження. Роботи, які сьогодні перебувають у приватних майстернях або невеликих незалежних просторах, згодом формуватимуть уявлення про українське суспільство періоду війни. Вони передаватимуть досвід людей, що продовжували працювати під час обстрілів, повітряних тривог, відключень електроенергії та постійної невизначеності.

Історія «Нагірної 22» покаже й ширшу проблему нестачі доступної мистецької інфраструктури у Києві. Художникам часто потрібні великі приміщення з природним освітленням, можливістю працювати з габаритними об’єктами та зберігати матеріали. Комерційна оренда таких майстерень у столиці залишається дорогою, тому напівпорожні промислові, адміністративні та наукові будівлі нерідко стають тимчасовим прихистком для творчих спільнот.

Подібні осередки створюють культурне життя поза межами великих музеїв і галерей. Художники отримують можливість експериментувати, не орієнтуючись лише на продаж робіт або очікування усталених інституцій. Водночас тимчасовість таких просторів робить їх уразливими: зміна власника, нові плани забудови чи зростання орендної плати можуть за короткий час зруйнувати середовище, яке формувалося роками.

«Дія перша. Нагірна, 22» не відтворюватиме колишні майстерні буквально, однак збере їхню історію через роботи митців і пам’ять про спільний простір. Експозиція дозволить побачити, як архітектура впливала на творчі процеси, а сусідство десятків художників породжувало обмін ідеями та неочікувані колаборації. Будівля постане не просто адресою, а повноцінним учасником життя спільноти.

Для самих митців виставка стане можливістю знову зустрітися в одному просторі після завершення роботи майстерень на Нагірній. Водночас глядачі, які раніше не відвідували осередок, зможуть познайомитися з його учасниками та зрозуміти значення незалежних художніх спільнот для культурного розвитку міста.

Організатори прагнутимуть показати «Нагірну 22» не лише як утрачену локацію, за якою варто сумувати. Перший етап завершиться, але зв’язки між людьми, спільний досвід і створені роботи залишаться. Учасники продовжать власні практики, а сама спільнота зможе набути інших форм, уже не прив’язаних до однієї будівлі.

Відкриття виставки відбудеться 10 липня о 19:00 у просторі Vivid Fusion Art на вулиці Прорізній, 22А. Надалі експозиція працюватиме до 21 серпня. Вона стане нагодою побачити роботи представників одного з найбільших незалежних мистецьких середовищ столиці та простежити, як українське мистецтво змінюється під впливом війни, втрати простору й необхідності починати новий етап.