Європейська комісія офіційно рекомендувала Виконавчому агентству Європейського Союзу з питань освіти та культури припинити грантове фінансування Венеційської бієнале через рішення організаторів повернути російський національний павільйон. Йдеться про грант у розмірі 2 мільйони євро, розрахований на період з 2025 до 2028 року.
Про позицію Єврокомісії повідомила виконавча віцепрезидентка з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен. За її словами, рішення ухвалили після оцінки пояснень, які керівництво Венеційської бієнале надало щодо повторного відкриття російського павільйону. Вірккунен наголосила, що культурні інституції, які отримують гроші європейських платників податків, мають підтримувати й захищати демократичні цінності. Сучасна Росія ці принципи системно порушує, тому її повернення до міжнародного культурного простору не може залишатися без політичної та фінансової оцінки.
Російський павільйон цього року з’явився на Венеційській бієнале вперше після початку повномасштабного вторгнення. Проєкт під назвою «The Tree Is Rooted In the Sky», або «Дерево, вкорінене в небі», розмістили в історичній будівлі Росії у садах Джардіні. Павільйон не працював у звичному форматі. Його відкрили для фахівців і представників медіа лише під час прев’ю з 5 до 8 травня. Після цього відвідувачі не могли зайти всередину, але бачили відеопроєкції на зовнішніх стінах і чули музику з будівлі.
Участь Росії викликала критику з боку України, урядів європейських держав, депутатів Європарламенту, представників ПАРЄ та мистецької спільноти. Міністри культури й закордонних справ 22 країн, серед яких Україна, Польща, Німеччина, Фінляндія та держави Балтії, звернулися до організаторів із вимогою переглянути рішення. У спільному листі вони застерігали, що російська присутність може перетворити мистецтво на інструмент державної пропаганди та створити хибне враження міжнародного визнання Росії, яка продовжує війну, вбиває цивільних і руйнує українську культурну спадщину.
МЗС України та Міністерство культури також закликали не допускати відкриття павільйону. До тиску приєдналися депутати Європарламенту, а понад 70 делегатів ПАРЄ підтримали аналогічне звернення. Йдеться про протидію нормалізації держави-агресора та спробам представити її як звичайного учасника міжнародних подій, попри війну, санкції й численні задокументовані злочини.
Організатори Венеційської бієнале наполягали, що російський павільйон формально не порушує правил виставки. Вони пояснювали, що інституція не ухвалює політичних рішень щодо участі держав і приймає заявки від країн, які офіційно визнає Італія. Додатковим аргументом було те, що Росія володіє історичним павільйоном у садах Джардіні. Голова бієнале П’єтранджело Буттафуоко захищав рішення, заявляючи, що мистецтво має залишатися нейтральним простором для діалогу без цензури. Критики натомість наголошували, що нейтральність стає проблематичною, коли держава використовує культуру для відновлення репутації та легітимізації своєї присутності за кордоном.
Позиція організаторів не отримала одностайної підтримки навіть в Італії. Міністр культури Алессандро Джулі виступив проти повернення Росії та закликав перевірити, чи сумісна її участь із санкційним режимом Євросоюзу. Суперечка охопила не лише моральний і символічний вимір, а й юридичні питання. Якщо присутність російських державних структур або пов’язаних із ними осіб суперечить санкціям, це може мати наслідки і для самої бієнале як отримувача європейських коштів.
Ще у квітні Єврокомісія попереджала керівництво виставки, що грант на 2 мільйони євро можуть призупинити або відкликати. Організаторам дали можливість пояснити, на яких підставах російський павільйон повернувся до програми та як це узгоджується з принципами ЄС. Після аналізу відповідей Єврокомісія дійшла висновку, що надані аргументи не усунули занепокоєння. Рекомендація припинити фінансування ще не означає автоматичного анулювання гранту, але створює для Виконавчого агентства ЄС політичну та правову основу для такого рішення.
Скандал вплинув і на внутрішню роботу бієнале. Міжнародне журі заявило, що не розглядатиме для нагород павільйони держав, керівників яких Міжнародний кримінальний суд звинувачує у тяжких міжнародних злочинах. Це рішення стосувалося, зокрема, Росії та Ізраїлю. Згодом журі оголосило про колективну відставку, після чого організатори змінили процедуру визначення переможців і передали право голосу глядачам. Так суперечка навколо російської участі позначилася не лише на репутації події, а й на її механізмах управління.
Відкриття павільйону супроводжували протести. Біля російської будівлі акції провели активістки й активісти Femen та Pussy Riot. Їхня присутність стала нагадуванням про переслідування антивоєнних голосів у Росії та про неможливість відокремити офіційне культурне представництво країни від політики Кремля. Фінляндія оголосила політичний бойкот бієнале, а її міністерка культури заявила, що не відвідуватиме подію, доки там представлений російський павільйон.
Після 2022 року Росія фактично зникла з Венеційської бієнале. Тоді її павільйон не відкрився через відмову художників від участі, а у 2024 році будівлю передали Болівії. Повернення у 2026 році мало відновити присутність Росії у світовому мистецькому просторі, але натомість спричинило новий конфлікт. Рекомендація Єврокомісії показує, що європейські інституції дедалі жорсткіше пов’язують культурне фінансування з відповідальністю за дотримання демократичних принципів. Для Венеційської бієнале це означає ризик втрати значного гранту, а для інших культурних організацій — сигнал, що посилання на нейтральність не звільняє від відповідальності за політичні наслідки власних рішень.
