У Хмільницькій громаді Вінницької області особливу дату відзначила місцева жителька Євдокія Рибак. 8 серпня жінці виповнилося 100 років. Попри поважний вік, вона зберігає гарну пам’ять, любить українські пісні, не втрачає почуття гумору та продовжує активно спілкуватися з рідними.

Доля ювілярки охопила ціле століття української історії — від важких років дитинства й праці в сільському господарстві до створення великої родини, яка сьогодні налічує кілька поколінь. Її життєвий шлях став прикладом витривалості, працьовитості та відданості близьким.

Про ювілей Євдокії Рибак повідомила Хмільницька міська рада.

Випробування дитинства та роки праці

Євдокія Петрівна народилася 8 серпня 1926 року в селі Шевченка, яке нині входить до Хмільницького району Вінницької області. Її дитячі роки припали на один із найтрагічніших періодів в історії України.

Коли майбутній ювілярці було лише 14 років, вона втратила матір. Після цього турбота про трьох дітей повністю лягла на плечі батька. Родина переживала складні часи, пов’язані з голодом, нестачею найнеобхіднішого та постійними труднощами повсякденного життя.

За спогадами самої Євдокії Петрівни, у ті роки сім’я неодноразово втрачала майно через примусові вилучення. Навіть теплий кожух, який залишився після смерті матері та допомагав дітям пережити холодні зими, був забраний.

Упродовж життя жінка працювала в колгоспі. Виконувала різноманітні сезонні роботи — доглядала за посівами, збирала буряки, працювала на хмільниках, у саду та на птахофермі.

Велика родина стала найбільшою гордістю

Попри всі життєві випробування, Євдокія Рибак створила міцну сім’ю. Вона виховала чотирьох дітей, а сьогодні є бабусею для десяти онуків.

Родина продовжує зростати й нині налічує вже 22 правнуків та двох праправнуків. Зараз ювілярка проживає разом із наймолодшим сином Дмитром у селі Великий Митник, де оточена увагою та підтримкою близьких.

Рідні зазначають, що навіть у сторічному віці вона із задоволенням співає українські народні пісні, охоче жартує та цікавиться життям усіх членів своєї великої сім’ї.

Сторічний ювілей як символ незламності

У міській раді наголошують, що історія Євдокії Петрівни є прикладом людської стійкості та сили характеру. За сто років вона пережила складні історичні події, важку працю, втрати й численні життєві випробування, однак зуміла зберегти життєрадісність і любов до людей.

Ювілей став нагодою не лише привітати довгожительку, а й подякувати їй за прожите життя, працю та внесок у виховання великої родини. Саме такі історії, зазначають у громаді, нагадують про цінність сімейних традицій, взаємної підтримки та пам’яті про минуле.