Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити будь-яку співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями. Причиною стали масштабні удари Росії по українських друкарнях, складах і видавничій інфраструктурі в липні та на початку серпня 2026 року. За оцінками, наведеними у зверненні УІК, втрати українського книговидання вже можуть сягати близько 30% річного обсягу виробництва книжок. Інститут наголошує, що йдеться не лише про економічні збитки окремих компаній. Під російськими ударами опиняється інфраструктура, від якої залежить робота всієї книжкової галузі — від друку підручників і художньої літератури до логістики, роботи книгарень та виходу нових накладів.

Одним із найбільш болючих ударів стало знищення друкарні «Конві». За даними компанії, внаслідок атаки було втрачено близько 600 тисяч книжок, серед яких приблизно 250 тисяч шкільних підручників і ще близько 350 тисяч примірників українських видавництв. У списку постраждалих — «Ранок», «Грамота», «Лабораторія», ArtBooks, «Асса», «Каламар», «Атена», «Астон», BookChef, «Апріорі», «Урбіно» та інші видавці. Проблема не обмежується фізичним знищенням готової продукції. Втрата поліграфічних потужностей означає зрив графіків, перенесення виходу книжок, необхідність шукати нові друкарні та повторно оплачувати частину виробничих процесів. Кошти, вже вкладені у підготовку майбутніх тиражів, фактично виявляються замороженими, а частина видавців змушена перебудовувати плани на місяці вперед.

Ще одним масштабним ударом стала російська атака на Київ 2 липня, після якої видавництво BookChef повідомило про втрату приблизно 800 тисяч книжок. Видавництво «Книголав» заявило про знищення майже 250 тисяч примірників. На початку серпня ситуація стала ще важчою після удару по складах корпорації RNK-Ranok у Харкові. До видавничої групи входять Readberry, «Жорж», «Фабула», «Ще одна сторінка», Varvar Publishing, «Основа», «Своє», Korali Books, «Кенгуру», «4mamas» та мережа книгарень «Книголенд». За даними, які наводить Український інститут книги, там було знищено майже 8 мільйонів примірників — близько 28 800 різних найменувань. Для українського книжкового ринку такі цифри означають удар не лише по бізнесу, а й по доступності книжок, освітньої літератури та планах видавців на наступні сезони.

Саме масштаб цих втрат став аргументом для значно жорсткішої позиції УІК щодо міжнародної співпраці з Росією. В Інституті закликають іноземних видавців, агентів, книжкові ярмарки та професійні організації відмовлятися від співпраці з російськими видавничими структурами. На думку української сторони, ситуація, за якої російські ракети й дрони знищують українські книжки та виробничі потужності, а російські компанії одночасно продовжують брати участь у міжнародному книжковому ринку, є неприйнятною. В УІК наголошують, що книжкова галузь у цьому контексті давно перестала бути нейтральною територією культури. Для України друкарні, книжки, бібліотеки, видавництва й освітня література стали ще однією сферою, яка систематично зазнає втрат через російську агресію.

Окремий акцент у зверненні зроблено на тому, що під атаками опиняються не випадкові підприємства. Коли знищується велика друкарня або склад, наслідки одночасно відчувають десятки видавництв, авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, книгарень і читачів. Саме тому удар по одній локації може паралізувати виробництво одразу багатьох книжкових проєктів. Особливо критичними є втрати підручників і дитячої літератури, адже йдеться вже не лише про культурний продукт, а й про забезпечення освітнього процесу.

Український інститут книги також закликав міжнародну спільноту активніше розповідати про масштаби руйнувань, порушувати тему знищення української книжкової інфраструктури на книжкових ярмарках, професійних форумах та галузевих заходах, а також підтримувати українських видавців фінансово. Держава готує заходи для відновлення пошкоджених об’єктів, однак компенсація вартості знищених книжок залишається окремою складною проблемою. У багатьох випадках видавництва залежать від допомоги партнерів, професійної спільноти та благодійних внесків, адже знищений наклад означає втрату вже вкладених у нього коштів.

Позицію України вже підтримала Міжнародна асоціація видавців. Її представники наголосили, що українська книжкова галузь перебуває під постійним тиском від початку повномасштабної війни, але продовжує працювати, видавати нові книжки та забезпечувати дітей навчальною літературою. Президентка IPA Гванца Джобава підкреслила важливість підтримки українських видавців, а голова Комітету IPA зі свободи публікацій Джессіка Зенгер пов’язала удари по книгах із ширшим наступом на українську культуру. Українська видавнича асоціація закликає зробити тему знищення книжок постійною частиною міжнародного порядку денного — від найбільших книжкових ярмарків до професійних зустрічей видавців.

Для української книжкової галузі літо 2026 року стало черговим доказом того, що культурний фронт війни має цілком матеріальний вимір. Російські удари знищують не абстрактні культурні символи, а мільйони готових книжок, склади, друкарські машини, робочі місця та місяці праці сотень людей. Саме тому заклик УІК фактично став вимогою до світового книжкового ринку визначитися: чи може він продовжувати звичайні ділові відносини з російською видавничою індустрією, поки в Україні російськими атаками знищуються мільйони книжок.