В Україні створюють цифровий музей, присвячений спортсменам, чиї життя забрала російська війна. Фонд скелетоніста Владислава Гераскевича разом із Платформою пам’яті «Меморіал» працюють над проєктом «Шолом пам’яті», основою якого став резонансний олімпійський шолом українського спортсмена з портретами загиблих українців. Проєкт презентували 5 вересня у Львові під час молодіжної події «Молодвіж 2026».

Символічний жест Гераскевича, за який його відсторонили від подальших виступів на зимових Олімпійських іграх 2026 року, тепер перетворюється на постійний цифровий меморіал. Відвідувачі зможуть не просто побачити фотографії загиблих, а дізнатися, ким вони були до війни, чого прагнули, яких спортивних результатів досягали та що про них пам’ятають рідні й друзі.

Від олімпійського протесту до «Шолома пам’яті»

Ідея онлайн-музею «Шолом пам’яті» виникла після історії, що стала однією з найбільш обговорюваних під час зимової Олімпіади в Мілані у 2026 році. Український скелетоніст Владислав Гераскевич вийшов у шоломі, створеному художницею Іриною Проць. На ньому були розміщені портрети 22 українців, які загинули внаслідок російської агресії.

Для спортсмена це був спосіб нагадати міжнародній аудиторії, що за статистикою війни стоять конкретні люди, їхні родини, кар’єри та нереалізовані мрії. Однак цей жест мав для Гераскевича спортивні наслідки: його відсторонили від подальших змагань та позбавили акредитації.

Тоді спортсмен заявив: «Є речі, важливіші за медалі. Я відстоював те, у що я вірю». Через кілька місяців ця історія отримала продовження вже поза межами спортивної арени. Те, що спочатку існувало як один шолом із портретами, перетворюється на масштабніший проєкт пам’яті.

Портрет на шоломі відкриватиме історію людини

Центральним елементом цифрового музею стане інтерактивна 3D-модель шолома Владислава Гераскевича. Користувачі зможуть детально роздивитися його та переходити від окремих портретів до сторінок із розповідями про людей, зображених на поверхні шолома.

Таким чином організатори хочуть відійти від безособового переліку імен і дат. Кожен портрет має перетворитися на окрему людську історію — про життя до війни, спорт, родину, характер, плани та мрії. Саме ця частина має стати одним із ключових змістових елементів майбутнього музею.

Матеріали готуватиме команда Платформи пам’яті «Меморіал». Журналісти спілкуватимуться з родинами, друзями, колегами та людьми, які знали загиблих. За згодою близьких у проєкті використовуватимуть сімейні фотографії, відеозаписи, особисті спогади та інші матеріали, які допоможуть показати людину не лише через обставини її смерті.

Український спорт втратив людей, яких не можна перетворити на цифри

Одна з головних ідей «Шолома пам’яті» полягає в тому, щоб зберегти персональні історії представників українського спорту, які загинули внаслідок війни. Повномасштабне російське вторгнення забрало життя спортсменів, тренерів та людей, пов’язаних зі спортивною спільнотою, однак із часом навіть гучні повідомлення про їхню загибель можуть загубитися серед величезного потоку воєнних новин.

Онлайн-музей має стати місцем, де пам’ять про цих людей не обмежуватиметься кількома рядками некролога. Організатори прагнуть розповісти, якими вони були у повсякденному житті, як прийшли у спорт, про що мріяли, за що їх цінували близькі та якими були їхні досягнення.

Саме тому проєкт виходить далеко за межі історії одного спортсмена чи одного олімпійського скандалу. Він порушує значно ширше питання — як Україна зберігатиме пам’ять про людей, яких втратила через російську агресію, і як ці історії будуть представлені світу через роки після завершення конкретних спортивних подій.

Музей створюють одразу для української та міжнародної аудиторії

«Шолом пам’яті» працюватиме двома мовами. Це дасть можливість знайомитися з історіями загиблих не лише українцям, а й іноземній аудиторії. Такий формат особливо важливий з огляду на те, що початкова історія про шолом Гераскевича отримала міжнародний розголос саме під час Олімпіади.

Проєкт наповнюватимуть поступово, оскільки створення кожної персональної історії потребує роботи з родинами, збору матеріалів та перевірки інформації. Організатори планують повністю завершити та презентувати онлайн-музей 12 лютого 2027 року — рівно через рік після відсторонення Владислава Гераскевича від Олімпіади.

Обрана дата має символічне значення. Подія, яка могла залишитися лише епізодом спортивної кар’єри українця, має отримати інше продовження: через рік після покарання за шолом цей самий шолом стане основою цифрового меморіалу.

Гераскевич перетворює покарання на інструмент пам’яті

Історія «Шолома пам’яті» показує, як один публічний жест може отримати значно довше життя, ніж сама спортивна подія. На Олімпіаді Гераскевич намагався використати міжнародний майданчик, щоб нагадати про загиблих українців. Після відсторонення спортсмена дискусія навколо його вчинку лише посилилася.

Тепер у центрі проєкту стоятиме вже не суперечка навколо правил спортивних змагань, а люди, чиї портрети Гераскевич виніс на світову арену. Саме це може стати головним результатом історії: шолом, який мав з’явитися перед глядачами лише на кілька хвилин, перетворюється на постійний простір пам’яті про українців, яких убила війна.

Онлайн-формат дозволить зберігати ці історії без територіальних обмежень і постійно доповнювати музей новими матеріалами. А для іноземного відвідувача він може стати ще одним способом побачити за поняттям «втрати України» конкретні обличчя та людські долі.