Дебютна стрічка Анни Бурячкової «Назавжди-Назавжди» вже вразила глядачів на Венеційському кінофестивалі, а в Україні її прем’єра відбулася у межах Тижня критики. Фільм переносить глядачів у 90-ті роки, розповідаючи про життя підлітків на тлі складної пострадянської епохи. Для режисерки це перша повнометражна робота, яка вже отримала високі оцінки критиків за оригінальний підхід до історії.  

Про що фільм  

Дія відбувається у Києві наприкінці 1990-х років. Головна героїня Тоня (її роль виконує Аліна Чебан) змінює школу, переїхавши з центру міста на околицю. У нових обставинах вона знаходить друзів, серед яких Лєра (Єлизавета Цілик), а також знайомиться з хлопцями, які починають відігравати важливу роль у її житті. Романтична інтрига виникає між Тонею та двома персонажами — Журіком (Захарій Шадрін) і братом Лєри, якого грає Артур Алієв.  

Візуальна частина фільму заслуговує окремої уваги. Операторка Лена Чеховська створює атмосферу, яка передає дух епохи, але не перетворює її на ностальгічний спогад. Замість архаїчності, колірна гама додає стрічці сучасної вінтажності. Акторський ансамбль вражає глибокими й природними образами. Герої втілюють складні й неоднозначні характери, які часом викликають співчуття, а іноді — неприйняття.  

Чи варто дивитися Назавжди-Назавжди

Фільм вирізняється з-поміж сучасних кінострічок своєю глибокою емоційною частиною. Історія захоплює, інтригує і дозволяє відчути невизначеність, у якій перебувають персонажі. 

Анна Бурячкова вже розпочала роботу над наступним проєктом — екранізацією знаменитого роману Івана Багряного «Тигролови». 

Нагадаємо про перемогу Назавжди-назавжди – український фільм отримав Золотий тюльпан у Стамбул.