Для багатьох українців було цілком нормальним святкувати Новий рік о 23:00, очікуючи на звернення президента та “новорічних курантів”. Звучання курантів пов’язане зі Спаською вежею у Москві, на фоні якої керівники СРСР, а нині президенти рф, виступають із привітанням. Тривалий час українці святкували за московським часом.

Спершу чекаємо на президента

Привітання і новорічне звернення глави держави стали символічними моментами, що асоціюються з радянським Новим роком. Новий рік став інструментом для об’єднання громадян СРСР, які збиралися за одним столом і дивилися ті самі телевізійні передачі. Традиційно це були загальносоюзні новорічні вітання, які транслювалися по всій країні.

Новорічний стіл: Совєтське шампанське, червона ікра, мандарини та олів’є

У пізньорадянський період сформувався конкретний набір новорічних страв — шампанське під бій курантів, загадування бажань та святкові ритуали. “Совєтське шампанське” було символом достатку, а мандарини мали особливий попит. Червона ікра символізувала вплив та дефіцит. Олів’є з’явився через дефіцитні часи, коли такі інгредієнти, як огірок та ковбаса, були складно дістати.

Проте, чимало українців продовжували дотримуватись власних традицій, особливо на заході країни. Наприклад, на Різдво велику увагу приділяли вечерям з обрядовими стравами — кутею, варениками та іншими традиційними продуктами. Однак для всіх “совєтське” святкування Нового року залишилося чимось схожим на імперське ритуальне дійство.

Новий рік став символом єднання “братніх народів” СРСР. Збираючись за одним столом, всі мали б відчувати те саме — радість та ностальгію за спільними традиціями. Проте, з часом ці традиції зазнали значних змін, адже з появою незалежності почали формуватись нові українські традиції святкування Нового року.

Зараз дедалі більше людей прагнуть відійти від радянських стереотипів та створити власні святкові ритуали, які б не асоціювались з минулим імперським минулим.

Раніше: у Києво-Печерській лаврі відкрили резиденцію святого Миколая.