У Києві стартував архітектурний конкурс на створення проєкту екопростору пам’яті Самійла Кішки на Подолі. Йдеться про ділянку площею близько 600 квадратних метрів біля дзвіниці церкви Миколи Доброго на вулиці Покровській. Про проведення конкурсу повідомили в ДІАЗ «Стародавній Київ», наголосивши на необхідності осмисленого впорядкування території, яка нині перебуває у занедбаному стані.
За даними громадської організації «Україна Інкогніта», сьогодні ця ділянка заросла бур’янами та кущами. Місце фактично не використовується як громадський простір, а подекуди стало осередком стихійного безладу. Організатори конкурсу вбачають у цьому шанс переосмислити локацію, поєднавши історичну пам’ять із сучасними принципами сталого міського розвитку.
Програмою конкурсу передбачено створення меморіальних елементів, зон для відпочинку та простору для проведення невеликих громадських заходів до 50 осіб. Ідея полягає у формуванні камерного, але функціонального скверу, який одночасно стане місцем вшанування історичної постаті та комфортним простором для мешканців Подолу. Особливу увагу в технічному завданні приділяють збереженню наявних дерев і доповненню їх новими рослинами для формування стійкої екосистеми.
Організатори рекомендують використовувати низькі трав’янисті покриви, що не потребують постійного догляду, а також підбирати зелені насадження так, щоб вони створювали затишок, не обмежуючи огляд і не заважаючи транспортному руху. Окремим пунктом передбачено впровадження системи збору та використання дощової води для поливу, що відповідає сучасним екологічним підходам у міському благоустрої.
Територія має бути безбар’єрною та зручною для пішоходів. У конкурсних пропозиціях необхідно продумати маршрути руху людей і транспорту, передбачити освітлення та систему відеоспостереження. Матеріали для облаштування простору повинні бути довговічними, антивандальними та бажано екологічними. Таким чином екопростір має стати прикладом поєднання пам’яті, функціональності та сталого дизайну.
Заявки на участь у конкурсі прийматимуть до 17 лютого, а готові проєкти — до 16 березня. Призовий фонд становить 30 тисяч гривень, його надає ГО «Україна Інкогніта». Переможець отримає 15 тисяч гривень, за друге місце передбачено 10 тисяч, за третє — 5 тисяч гривень. На основі найкращої пропозиції планують розробити проєктно-кошторисну документацію та реалізувати простір у натурі.
Місце для майбутнього скверу обране не випадково. Дзвіниця церкви Миколи Доброго є однією з небагатьох збережених історичних домінант Подолу. Сам храм був пов’язаний із гетьманом Самійлом Кішкою — козацьким діячем, чия біографія стала частиною українського історичного наративу. У 1570-х роках Кішка потрапив у турецький полон і був прикований до весла на галері. За переказами, він дав обітницю святому Миколаю збудувати храм у разі визволення. Після 25 років рабства йому вдалося підняти бунт, захопити галеру та повернутися в Україну.
На знак виконання обітниці Кішка збудував велику п’ятибанну дерев’яну церкву з дзвіницею. Її зображення зафіксоване на плані Ушакова 1695 року. На початку XVIII століття біля храму звели муровану дзвіницю. Згодом дерев’яна споруда згоріла, а в XIX столітті церкву відновили у стилі класицизму за проєктом архітектора Андрія Меленського. У 1930-х роках більшовики зруйнували храм, проте дзвіниця збереглася. Сьогодні в ній діє греко-католицька громада.
Постать Самійла Кішки поєднує в собі козацьку легенду й реальну історію боротьби за свободу. Він загинув у спільному польсько-українському поході проти шведів. Його тіло повернули з Естонії та поховали в Каневі на Чернечій горі. Таким чином пам’ять про гетьмана має загальноукраїнський масштаб, а створення простору на Подолі покликане повернути його ім’я в міський контекст Києва.
Екопростір біля дзвіниці може стати прикладом сучасного підходу до меморіалізації, де пам’ятник не обмежується монументом, а трансформується в живий міський простір. У час війни питання збереження історичної пам’яті та формування культурних точок тяжіння набуває особливої ваги. Поділ, як один із найстаріших районів столиці, отримує шанс на появу нового осмисленого громадського простору, що поєднає історію, екологію та сучасний дизайн.
