Українські ініціативи вперше настільки потужно заявили про себе на міжнародному рівні у сфері збереження культурної спадщини, здобувши одразу три відзнаки престижної премії «Європейська спадщина» / Europa Nostra Awards. Це не лише символічне визнання, а й сигнал про те, що в умовах війни культура в Україні не зникає, а трансформується, знаходячи нові форми існування та захисту. Відзначені проєкти демонструють різні підходи до збереження спадщини — від цифровізації та роботи зі спільнотами до фізичного порятунку музейних колекцій під обстрілами.
Особливе значення має перемога в категорії «Залучення громадян та підвищення обізнаності», де вперше відзначили український проєкт. Йдеться про діяльність громадської організації «Центр культурного розвитку “Тотем”», яка працює над збереженням творчості художниці-наївістки Поліни Райко. Її унікальний розписаний будинок в Олешках на Херсонщині був фактично знищений після підриву Каховської ГЕС у 2023 році. Попри фізичну втрату об’єкта, спільнота змогла зберегти саму культурну цінність через архівування, виставки, публікації та цифрові проєкти. Цей кейс демонструє нову модель збереження спадщини, де матеріальна форма може бути втрачена, але зміст і значення продовжують жити.
У категорії Heritage Champions одразу дві українські історії стали прикладом особистої та колективної відданості культурі. Громадська організація «Музей відкрито на ремонт» з початку повномасштабного вторгнення системно займається евакуацією музейних експонатів із зон бойових дій. Їхня діяльність охоплює не лише логістику, а й комплексний підхід до збереження: від демонтажу експозицій до популяризації українського мистецтва в умовах загрози його знищення. Фактично йдеться про створення нової інфраструктури захисту культури, яка виникла як відповідь на війну.
Другою відзначеною постаттю стала Марина Гриценко — головна зберігачка фондів Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана, яка отримала нагороду посмертно. На початку вторгнення вона самостійно організувала демонтаж експозиції та врятувала близько 17 тисяч музейних об’єктів, перемістивши їх у безпечне сховище. Згодом вона долучилася до армії як парамедикиня і загинула у 2025 році. Її історія стала символом того, як професійна відповідальність і громадянська позиція можуть поєднуватися в умовах екстремальних викликів.
Europa Nostra як організація вже понад півстоліття формує європейський дискурс щодо збереження культурної спадщини. Заснована у 1963 році, вона об’єднує громадські ініціативи, експертів та інституції, а з 2002 року спільно з Європейським Союзом вручає щорічну премію European Union Prize for Cultural Heritage / Europa Nostra Awards. У цьому контексті перемога українських проєктів означає не лише визнання окремих ініціатив, а й інтеграцію українського досвіду у загальноєвропейський культурний процес.
Символічно, що всі три відзначені кейси пов’язані з війною і водночас демонструють різні рівні відповіді на неї. Від цифрового збереження спадщини до фізичного порятунку об’єктів і особистого героїзму — це комплексна картина того, як культура виживає і розвивається навіть у найскладніших умовах. Український досвід стає унікальним прикладом для Європи, адже поєднує кризове реагування з довгостроковим баченням.
Ці перемоги також змінюють сприйняття української культури на міжнародній арені. Вона більше не розглядається лише як об’єкт захисту, а як активний учасник формування нових підходів до збереження спадщини. У цьому сенсі нагороди Europa Nostra Awards стають не фінальною точкою, а лише етапом у ширшому процесі визнання і взаємодії.
