Досвід України у протистоянні російській агресії став однією з центральних тем конференції «За свободу», що відбулася у Сенаті Чехії. Учасники говорили не лише про військову оборону, а й про здатність суспільства зберігати керованість, солідарність та готовність діяти в умовах тривалої небезпеки.

Захід, організований за участю Post Bellum та проєкту «Пам’ять народу», відкрив голова верхньої палати чеського парламенту Мілош Вистрчіл. До дискусії про суспільну стійкість долучився український письменник і журналіст Станіслав Асєєв — колишній полонений незаконного угруповання «ДНР», а після початку повномасштабної війни військовослужбовець Сил оборони України.

Питання захисту свободи й демократії регулярно присутнє у публічній роботі Сенату Чехії. Зокрема, у 2026 році верхня палата чеського парламенту проводить заходи до свого 30-річчя під гаслом «Вірний свободі», а в програмі є події, пов’язані з Post Bellum.

Від полону до захисту країни

Під час дискусії Асєєв згадав власний досвід російського полону. У травні 2017 року його затримали в окупованому Донецьку та помістили до «Ізоляції» — місця незаконного утримання людей. За словами письменника, там він зазнав катувань, зокрема електричним струмом.

У неволі Асєєв провів близько двох з половиною років. У грудні 2019-го його звільнили в межах обміну утримуваними особами. Згодом він отримав уже інший досвід війни, долучившись до захисту України зі зброєю.

Асєєв звернув увагу й на психологічну сторону бойових дій. Навіть для військових, за його словами, необхідність стріляти в іншу людину може залишатися складним моральним бар’єром. Водночас він наголосив на важливості готовності суспільства захищати державу, коли загроза перестає бути теоретичною.

Говорячи про Чехію, Асєєв назвав її важливим другом України. Водночас він висловив думку, що добробут європейських держав сам по собі не гарантує готовності населення переносити втрати та тривалі випробування. На його переконання, російська влада використовує іншу модель, за якої матеріальні стимули, пропаганда та мілітаризація суспільства стають інструментами підтримки війни.

Чеські експерти аналізують уроки України

Радник президента Чехії Петра Павела з питань безпеки, полковник Отакар Фолтин під час конференції пов’язав поняття стійкості зі здатністю держави та громадян витримувати реальні втрати. Як приклад він навів Україну, яка після початку повномасштабного вторгнення зберегла державність і продовжила оборону.

Саме в цьому контексті Фолтин заявив, що Україна «фактично перемогла», оскільки змогла захистити себе та зберегти суверенітет. Це було його оцінкою результату українського спротиву, а не твердженням про завершення російсько-української війни. Він також наголосив, що чеському суспільству варто вивчати український досвід.

Засновник «Пам’яті народу» Мікулаш Кроупа окремо говорив про політичну спадщину Радянського Союзу в сучасній Росії. На його думку, вона проявляється у ставленні до прав людини, поверненні радянської символіки та репресивних практиках щодо опонентів влади.

Асєєв, зі свого боку, наголосив на ідеологічній та інформаційній складових російської агресії. Концепцію «русского мира» він охарактеризував як фашистську та закликав протистояти їй не тільки військовими засобами, а й поясненням цінностей, на яких ґрунтується демократичне суспільство.

Стійкість залежить не лише від армії

Однією з ключових переваг України Асєєв назвав здатність громадян до швидкої самоорганізації. Особливо помітною вона стала у 2022 році, коли після початку повномасштабного вторгнення волонтерські ініціативи, місцеві громади, бізнес і звичайні громадяни масово долучилися до забезпечення оборони та допомоги постраждалим.

Чеський безпековий експерт Мілан Мікулецький також назвав Україну прикладом того, як суспільство може мобілізуватися перед масштабною загрозою. Він звернув увагу, що українці захищають державу не лише з 2022 року: російська агресія триває з 2014-го, тому країна накопичила багаторічний досвід життя в умовах війни.

При цьому поняття української стійкості учасники дискусії не обмежували ситуацією на фронті. Йдеться також про цивільних, які продовжують працювати та підтримувати функціонування держави під час повітряних тривог, ракетних і дронових атак, перебоїв з електроенергією та опаленням.

Чехія протягом війни залишається одним із європейських партнерів України. Серед найбільш помітних проєктів стала чеська ініціатива із закупівлі артилерійських боєприпасів для української армії. На конференції також зазначалося, що чеські громадяни самостійно зібрали на підтримку України понад $20 млн, а країна надала прихисток сотням тисяч українців.

Завершуючи дискусію, Фолтин пов’язав стійкість держави із взаємною відповідальністю громадян та інституцій. За його словами, країну захищають люди, які поважають себе, однак і сама держава повинна підтримувати тих, хто готовий її захищати.