У Києві готуються до запуску масштабного культурного проєкту — Українського дому фотографії, який має відкритися на початку 2027 року і стати ключовою інституцією для розвитку візуального мистецтва в країні. Про створення центру повідомила команда ініціативи, підкресливши, що вже у 2026 році стартують перші програми, які закладуть основу для повноцінного функціонування простору. Ідея проєкту полягає у формуванні платформи, яка об’єднає фотографів, кураторів, дослідників і широку аудиторію навколо сучасної фотографії як важливої частини культурного процесу.

Новий центр має поєднати виставкову діяльність, дослідження, освітні програми та створення архівів. У контексті української культури це означає спробу систематизувати і переосмислити фотографію не лише як мистецьку практику, а як інструмент документування історії, особливо в умовах війни та суспільних трансформацій. Київ у цьому випадку стає не просто локацією, а середовищем, де формується нова інституційна модель, здатна інтегрувати український досвід у глобальний контекст.

Виконавчою директоркою проєкту призначено Божена Пеленська, яка раніше очолювала створення Jam Factory Art Center і має значний досвід у запуску культурних інституцій. Вона відповідатиме за стратегічний розвиток, партнерства та фінансову модель центру. Її участь свідчить про прагнення команди будувати інституцію з довгостроковим баченням і чіткою структурою управління.

Засновником і операційним директором став Саша Маслов — фотограф і журналіст, який працює між Києвом і Нью-Йорком. Його досвід у міжнародному середовищі додає проєкту глобального виміру та відкриває можливості для співпраці з іноземними інституціями. Кураторський напрям очолила Катерина Радченко, засновниця фестивалю Odesa Photo Days і членкиня журі World Press Photo Award 2023 року, що підкреслює високий професійний рівень команди.

За розвиток інфраструктури відповідатиме співзасновник Марк Вілкінс, який займатиметься пошуком і придбанням постійного приміщення для центру. Саме створення фізичного простору є одним із ключових викликів, адже проєкт передбачає не лише виставкові зали, а й архіви, дослідницькі лабораторії та освітні майданчики. Одним із завдань команди є формування власної премії для фотографів за аналогією з PinchukArtCentre, що може стати важливим інструментом підтримки нових імен у фотографії.

Окрему увагу приділяють створенню фізичного та цифрового архіву української фотографії. У країні, де значна частина візуальної історії залишається розпорошеною або недостатньо задокументованою, така ініціатива може стати проривною. Архів дозволить не лише зберігати роботи, а й забезпечить доступ до них для дослідників, кураторів і широкої аудиторії, формуючи нову культурну пам’ять.

До ініціативи вже долучилися близько 30 амбасадорів, серед яких відомі фотографи Євген Малолєтка, Олександр Чекменьов та Марта Сирко. Їхня участь підсилює проєкт і демонструє підтримку професійної спільноти, яка зацікавлена у створенні нової інституції.

Бюджет запуску оцінюють у 7–8 мільйонів доларів, і значна частина коштів буде спрямована на придбання та реновацію будівлі. Фінансування планують забезпечити з різних джерел: продаж квитків, членські внески, грантові програми та оренда частини простору. Така модель дозволяє говорити про спробу створити фінансово стійку інституцію, здатну функціонувати незалежно від одного джерела підтримки.

Поява Українського дому фотографії відображає ширший процес трансформації культурного середовища в Україні. Упродовж останніх років зростає потреба у створенні інституцій, які не лише презентують мистецтво, а й формують професійні спільноти, підтримують дослідження і працюють із пам’яттю. Фотографія у цьому контексті відіграє особливу роль, адже вона фіксує реальність і водночас формує спосіб її сприйняття.

У глобальному контексті створення такого центру може стати важливим кроком для інтеграції української фотографії у світовий культурний процес. Українські фотографи вже здобувають міжнародне визнання, але відсутність системної інституційної підтримки довгий час залишалася проблемою. Новий центр має потенціал змінити цю ситуацію, створивши платформу для розвитку, презентації та дослідження візуального мистецтва.