Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора подала позов до адміністративного суду проти Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація через багаторічну відсутність рішень щодо захисту урочища «Горбачиха» — однієї з небагатьох природних територій столиці, що збереглися майже без втручання людини. Йдеться про ділянку площею близько 32 гектарів на лівому березі Дніпра, яка має не лише екологічну, а й суспільну цінність як рекреаційний простір для мешканців міста.

Урочище «Горбачиха» розташоване в межах Дніпро і є типовою заплавною територією з характерною рослинністю — вільхою, березою та тополею. Такі екосистеми виконують важливу функцію природного балансу, зокрема очищення повітря, регуляції водного режиму та підтримання біорізноманіття. Для великого мегаполіса, яким є Київ, подібні природні оази мають стратегічне значення, адже забезпечують не лише екологічну стабільність, а й якість життя містян.

Попри це, питання надання території офіційного заповідного статусу залишається невирішеним уже понад три десятиліття. Ще у 1994 році на державному рівні було визначено необхідність збереження таких ділянок, і Київрада включила «Горбачиху» до переліку територій, зарезервованих для заповідання. Однак далі формальних рішень справа не просунулася: проєкт створення об’єкта природно-заповідного фонду так і не був розроблений, що фактично залишило територію без належного правового захисту.

У прокуратурі наголошують, що така тривала бездіяльність створює реальну загрозу втрати унікального природного комплексу. Йдеться не лише про рослинність, а й про тваринний світ, який формує локальний генофонд і підтримує екологічну рівновагу. Крім того, під загрозою опиняється можливість використання цієї території як відкритого простору для відпочинку мешканців столиці. В умовах урбанізації та активної забудови Києва подібні ділянки стають дедалі рідкіснішими.

Своїм позовом екологічна прокуратура вимагає визнати бездіяльність міської влади протиправною та зобов’язати її розглянути питання надання урочищу офіційного природоохоронного статусу. Це може стати прецедентом для інших територій, які роками залишаються у підвішеному стані між формальним резервуванням і фактичним використанням без чітких обмежень.

Ситуація навколо «Горбачихи» не є поодинокою. У вересні 2025 року прокуратура Києва вже відкривала досудове розслідування через вирубку дерев і будівельні роботи в прибережній зоні Русанівської протоки в Дніпровському районі. Ці випадки свідчать про системну проблему — відсутність ефективного механізму захисту природних територій у межах міста, навіть коли їхня цінність давно визнана на рівні державних документів.

Експерти у сфері урбаністики та екології неодноразово наголошували, що Київ потребує комплексної політики збереження природного середовища. Йдеться не лише про створення нових парків чи зелених зон, а про захист тих територій, які вже існують і виконують важливі функції. Урочище «Горбачиха» у цьому контексті є показовим прикладом: його доля демонструє, як бюрократичні затримки можуть призводити до втрати унікальних природних ресурсів.

Водночас суспільний інтерес до цієї теми зростає. Активісти та місцеві мешканці дедалі частіше привертають увагу до проблеми збереження зелених зон, вимагаючи прозорих рішень від влади. У цьому сенсі судовий позов може стати важливим етапом не лише для конкретного урочища, а й для формування нової практики взаємодії між громадськістю, державними органами та місцевою владою.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішення суду та готовності міської влади виконувати свої зобов’язання. Якщо позов буде задоволено, Київ отримає шанс зберегти одну з останніх природних територій у межах міста. Якщо ж ситуація залишиться без змін, ризики втрати «Горбачихи» лише зростатимуть, що стане черговим сигналом про необхідність системних змін у підході до охорони довкілля.