Навколо Венеційська бієнале розгорівся новий міжнародний скандал після заяви журі Міжнародної художньої виставки про відмову розглядати роботи митців із країн, лідери яких обвинувачуються Міжнародний кримінальний суд. Як повідомляють міжнародні медіа, це рішення безпосередньо стосується представників Росії та Ізраїлю, чиї роботи зможуть бути представлені на виставці, однак не братимуть участі у змаганні за головні нагороди — «Золотий лев» і «Срібний лев».

Члени журі пояснили свою позицію необхідністю дотримання принципів захисту прав людини. За їхніми словами, мистецтво не може існувати поза контекстом глобальних подій, особливо коли йдеться про звинувачення у злочинах проти людяності. Таким чином, рішення журі стало спробою провести етичну межу між участю в культурному процесі та визнанням на міжнародному рівні.

Водночас організатори бієнале наголосили, що журі діє автономно і незалежно від адміністрації виставки. Це означає, що сама подія зберігає відкритість для участі різних країн, навіть у складних політичних умовах. Така позиція базується на принципі відмови від цензури, який традиційно є одним із ключових для міжнародних культурних форумів.

Однак саме допуск Росії до участі у виставці вперше з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році став одним із головних факторів напруження. Українська сторона неодноразово закликала переглянути це рішення. Зокрема, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна звертали увагу на політичний контекст участі російського павільйону та можливі зв’язки його представників із військово-промисловим комплексом РФ.

Дискусія навколо участі Росії вийшла за межі України і спричинила резонанс в самій Італії. Міністр культури Алессандро Джулі виступив із вимогою відставки членкині правління бієнале Тамара Грегоретті, звинувативши її у приховуванні інформації про можливе повернення російського павільйону. Цей конфлікт свідчить про глибокі суперечності між принципами культурної відкритості та політичною відповідальністю.

Додатковий тиск на організаторів чинить Європейська комісія, яка надіслала попередження про можливе призупинення гранту у розмірі 2 мільйони євро. Причиною стало саме рішення допустити Росію до участі у виставці. Організаторам дали 30 днів на відповідь, що може суттєво вплинути на фінансову та організаційну стабільність заходу.

Попри суперечки, сама бієнале відбудеться у заплановані терміни — з 9 травня до 22 листопада 2026 року. Темою виставки обрано «У мінорних тонах», що символічно відображає складний глобальний контекст, у якому проходитиме подія. Очікується, що цьогорічна бієнале стане не лише мистецькою платформою, а й простором для політичних і етичних дискусій.

Україну на виставці представить Жанна Кадирова зі скульптурою «Олень» із серії «Оригамі». Робота, створена раніше і встановлена у Покровську, вже має власний контекст, пов’язаний із українською реальністю, і тепер буде представлена на міжнародному рівні як частина культурного діалогу.

Ситуація навколо Венеційської бієнале демонструє, що сучасне мистецтво дедалі частіше стає полем політичних і етичних протистоянь. Рішення журі не розглядати роботи митців із певних країн для нагородження є безпрецедентним кроком, який може вплинути на майбутні міжнародні культурні події. Водночас воно підкреслює зростаючу роль моральних критеріїв у глобальному мистецькому середовищі.