Київ офіційно приєднався до Мережі креативних міст ЮНЕСКО, отримавши статус Міста музики (UNESCO City of Music). Це рішення стало символом міжнародного визнання не лише української культури, а й сили Києва як міста, що продовжує творити, співати й надихати навіть у найскладніші часи. Статус Міста музики засвідчує, що столиця України — це не лише адміністративний і політичний центр, а справжня лабораторія творчості, де народжуються нові сенси, звуки та культурні ініціативи.
Ідея подати заявку на участь у Мережі креативних міст ЮНЕСКО з’явилася ще у 2023 році. Ініціативу підтримав мер Віталій Кличко, після чого була сформована міжсекторальна команда, що об’єднала представників культурного середовища, влади, освітніх і музичних інституцій. Вони провели ґрунтовний аналіз музичного життя Києва, його інфраструктури, фестивалів, освітніх програм і історичної спадщини. На основі цього створено чотирирічну стратегію розвитку музичного сектору міста. Цей документ став не просто частиною заявки — він окреслив нову культурну політику столиці.
Депутатка Київради та голова комісії з питань культури Вікторія Муха наголосила, що визнання ЮНЕСКО — це доказ стійкості міста, його здатності творити попри війну та кризи. Київ сьогодні — це місце, де музика звучить як мова свободи, єднання й пам’яті. Під час повномасштабного вторгнення саме музиканти стали голосом спротиву: від симфонічних оркестрів, які виступали у метро, до волонтерських концертів, що збирали кошти для Збройних сил. Усі ці зусилля сформували унікальну культурну ауру міста, яку світ нарешті почув.
Статус Міста музики ЮНЕСКО відкриває перед Києвом широкі можливості. Як зазначив директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк, це насамперед міжнародна співпраця — обмін досвідом, участь у спільних проєктах, залучення інвестицій у культурну інфраструктуру. Тепер Київ стає частиною глобальної спільноти, до якої належать такі міста, як Ліверпуль, Богота, Гамбург, Севілья, Гент і Болонья. Це мережа, що об’єднує урбаністів, музикантів, дослідників, фестивальні платформи та освітні заклади, які спільно працюють над розвитком музичної культури.
У Києві вже діють численні осередки, що підтверджують його право на цей статус. Це і Національна філармонія, і Будинок звукозапису Українського радіо, і Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра, і десятки незалежних студій, клубів, фестивалів. Тут щороку проходять події, що формують культурну карту країни: Kyiv Music Days, Bouquet Kyiv Stage, фестиваль джазу «Єдність», класичні сезони у філармонії, камерні концерти у старих київських двориках. Столиця стала простором, де зустрічаються класика, електроніка, фольклор і сучасний поп.
Для реалізації стратегії розвитку музичного сектору планується створення координаційного офісу на базі Київської академії музики імені Глієра. Він стане осередком партнерств між освітніми закладами, муніципальними структурами, митцями та бізнесом. Саме тут координуватимуться ініціативи в межах програми «Столична культура: 2025–2027 роки». Це означає, що статус Міста музики не залишиться лише символом — він отримає практичне наповнення.
Музика для Києва завжди була частиною ідентичності. Тут звучала бандура Михайла Старицького, диригував Микола Лисенко, народжувався джаз 1920-х, формувалися рок-гурти 1980-х, а в XXI столітті виріс новий шар електронної сцени. Вуличні музиканти на Андріївському узвозі, хори в церквах, електронні фестивалі на заводах, опера у Національній опері — усе це створює цілісну музичну екосистему, яка й привела Київ до міжнародного визнання.
Попри війну, місто продовжує бути культурним центром. Багато артистів виїхали, але зберегли зв’язок із Києвом, виступаючи з благодійними турами у світі. Інші залишилися й творять тут, перетворюючи біль і тривогу на музику. У цьому — головний сенс статусу Міста музики ЮНЕСКО: показати, що навіть у зруйнованих залах і бомбосховищах народжується мистецтво, яке дає світові надію.
Для світової спільноти Київ стає символом незламності, де пісня звучить замість вибуху, а концерт може відбуватися між повітряними тривогами. Це не просто про культуру — це про силу нації, яка зберігає своє серце музичним. Статус ЮНЕСКО закріплює за Києвом роль культурного центру Східної Європи, здатного впливати на глобальні музичні процеси.
Київ тепер має шанс не лише розвивати власну індустрію, а й ділитися досвідом із іншими містами, формуючи імідж України як країни, де культура є рушієм відновлення. Це своєрідна нота вдячності тим, хто продовжує грати, співати й творити навіть під звуки сирен. І, можливо, саме ця музика стане тим ритмом, який допоможе відбудувати країну після війни.
