Український гурт «ДахаБраха» презентував новий студійний альбом «Птах», який став першим релізом колективу за останні п’ять років. Вихід платівки став помітною подією для української музичної сцени, адже «ДахаБраха» давно є не лише гуртом, а культурним явищем, що поєднує автентичну традицію з сучасними формами звучання і виступає символом української музики у світі. Новий альбом з’явився у складний для країни час і водночас став емоційною відповіддю на досвід війни, втрат, очікування та надії на повернення.
До альбому «Птах» увійшли 14 композицій, які відображають різні стани й настрої. У гурті зазначають, що платівка побудована на контрастах: тут звучать обрядові мотиви й мінорна лірика, глибока зосередженість і іронія, світла меланхолія та гумор. Яскравим прикладом такого поєднання стала пісня «Янки», у якій «ДахаБраха» дозволяє собі грайливість і легку насмішку, не втрачаючи при цьому фірмового стилю. Центральним і ключовим треком альбому став «Трипільське техно» — композиція, яка поєднує давні культурні коди з ритмічною сучасністю і продовжує лінію експериментів гурту з електронними та етнічними елементами.
Особливе місце в альбомі займає фіт із Сергієм Жаданом. Співпраця з поетом і музикантом органічно вписалася в загальну концепцію платівки, адже обидві сторони давно працюють з темами ідентичності, війни, пам’яті та внутрішньої свободи. Присутність Жадана в альбомі додає йому ще одного смислового шару і підкреслює зв’язок музики з сучасною українською літературою та громадянським контекстом.
Символом альбому став Птах, який у «ДахаБраха» означає свободу і повернення додому. Цей образ є наскрізним і водночас багатозначним. Він може читатися як метафора внутрішньої свободи, яку неможливо знищити навіть війною, і як надія на фізичне повернення додому для мільйонів українців, які були змушені покинути свої міста й села. Деякі пісні з альбому були написані ще до повномасштабного вторгнення, але в новому контексті вони набули іншого звучання і нових сенсів, що лише підсилює відчуття часу, який переламав звичну реальність.
Запис альбому відбувався у Києві на студії Kaska, що саме по собі є важливим жестом. Робота над платівкою в столиці під час війни стала свідомим вибором гурту, який неодноразово наголошував на важливості залишатися в українському контексті навіть тоді, коли більшість концертів і гастролей проходять за кордоном. Зведенням частини композицій займався Лесик Омодада, учасник гуртів «Пиріг і Батіг» та Tik Tu, що додало альбому додаткової глибини і сучасного звучання, не руйнуючи при цьому впізнавану естетику «ДахаБраха».
Візуальний вимір «Птаха» також відіграє важливу роль. Обкладинку з пташиними мотивами створив фронтмен гурту Марко Галаневич. Вона продовжує загальну ідею альбому і працює як самостійний художній образ. Цю обкладинку представляли на благодійних аукціонах під час гастролей гурту у США, однак у підсумку вирішили не продавати, зберігши її як частину цілісної концепції релізу. Такий крок підкреслює ставлення «ДахаБраха» до власної творчості як до мистецтва, а не просто продукту.
Альбом «Птах» виходить у момент, коли українська культура перебуває у стані постійного переосмислення. Для «ДахаБраха» це не просто нова платівка після тривалої паузи, а своєрідний підсумок прожитих років і водночас рух уперед. Гурт зберігає вірність своєму корінню, але не замикається у фольклорній формі, а продовжує шукати нові способи говорити про український досвід мовою сучасної музики.
«Птах» уже доступний на всіх музичних платформах і з перших днів привернув увагу слухачів як в Україні, так і за її межами. Для міжнародної аудиторії це ще одне нагадування про те, що українська музика не зводиться до війни, але водночас не може ігнорувати її реальність. Для українських слухачів альбом стає емоційним простором, у якому можна впізнати власні стани, страхи й надії.
П’ятирічна пауза між альбомами лише посилила очікування і зробила реліз «Птаха» подією. «ДахаБраха» повернулася з роботою, яка не прагне простих відповідей, але пропонує чесну розмову про свободу, пам’ять і дорогу додому. У цьому сенсі альбом звучить як музичне висловлювання часу, що залишиться актуальним і після того, як зміняться обставини.
