Пісенний конкурс Євробачення уперше за всю свою історію вирушить у масштабне європейське турне з нагоди 70-ї річниці заснування. Про це повідомила Європейська мовна спілка на тлі глибокої репутаційної та організаційної кризи конкурсу. Святкову ініціативу анонсували в момент, коли довкола «Євробачення» розгортається хвиля бойкотів і протестів, пов’язаних із політичними та гуманітарними питаннями, що безпосередньо вплинули на склад учасників і сприйняття конкурсу у Європі.

Ювілейний тур стартує 15 червня — рівно через місяць після фіналу конкурсу, який цьогоріч відбудеться у Відні. Організатори запланували серію концертів у десяти європейських містах, серед яких Лондон, Гамбург, Мілан, Цюрих, Антверпен, Кельн, Копенгаген, Амстердам, Париж і Стокгольм. Формат турне передбачає не лише ностальгію за минулими десятиліттями, а й спробу об’єднати різні покоління фанів конкурсу. У програмі візьмуть участь легендарні переможці та зірки «Євробачення» минулих років разом із сучасними артистами, які виконають як власні хіти, так і кавер-версії найвідоміших пісень за всю історію конкурсу. Таким чином організатори прагнуть підкреслити культурну спадкоємність та масштаб явища, яке протягом семи десятиліть формувало музичний простір Європи.

Втім святковий настрій різко контрастує з реальністю, у якій нині перебуває конкурс. «Євробачення» переживає, за оцінками багатьох експертів, найважчі часи за останні десятиліття. У 2026 році участь у конкурсі підтвердили лише 35 країн — це найнижчий показник із 2004 року. П’ять національних мовників офіційно відмовилися від участі, пояснивши своє рішення протестом проти участі Ізраїлю на тлі гуманітарної кризи в Секторі Гази. Про бойкот заявили мовники Іспанії, Ісландії, Нідерландів, Словенії та Ірландії, що стало безпрецедентним кроком для конкурсу, який традиційно позиціонував себе як аполітичний майданчик.

Хвиля критики не обмежилася лише заявами мовників. До протесту долучилися і публічні постаті, тісно пов’язані з історією конкурсу. Переможець «Євробачення» 2024 року Nemo публічно повернув свій трофей, заявивши, що не може асоціювати себе з подією в нинішніх умовах. Ще одним символічним ударом для іміджу конкурсу стала заява Кончіта Вурст, яка повідомила, що більше не братиме участі в заходах під егідою «Євробачення». Для багатьох фанів ці кроки стали сигналом того, що криза має не лише політичний, а й глибокий ціннісний вимір.

На тлі цих подій різко впали й показники онлайн-активності. За даними організаторів, цьогорічне жеребкування переглянуло майже втричі менше глядачів, ніж у попередньому році. Це свідчить про втрату інтересу частини міжнародної аудиторії та втому від постійних скандалів, які супроводжують конкурс останніми роками. Водночас у Європейській мовній спілці наголошують, що телевізійні рейтинги та інтерес до живих подій залишаються стабільними, а інколи навіть зростають.

Показовим є те, що попри загальну кризу та публічні бойкоти, квитки на фінальні шоу у Відні продаються рекордно швидко. Організатори запевняють, що попит на живі виступи перевищив очікування, а фінальні концерти можуть зібрати одну з найбільших аудиторій за останні роки. Це підкреслює парадоксальну ситуацію, в якій опинилося «Євробачення»: конкурс водночас втрачає частину міжнародної підтримки та залишається надзвичайно привабливим для масового глядача.

Для України, яка традиційно відіграє помітну роль у «Євробаченні» та сприймає його як важливу культурну і дипломатичну платформу, ці процеси мають особливе значення. Конкурс дедалі більше перетворюється з суто музичної події на простір складних суспільних дискусій, де культура, політика та громадянська позиція переплітаються між собою. Ювілейне турне покликане нагадати про об’єднавчу силу музики, однак реальність показує, що навіть сімдесят років історії не гарантують імунітету від глибоких криз.