Понад половина українців нині дивляться у майбутнє з обережним оптимізмом. Згідно з новими результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 56% громадян вважають, що країна має шанс на краще майбутнє. Кількість тих, хто очікує занепаду, навпаки, зменшилася — з 47% до 31%.

Опитування проводилося з 19 вересня до 5 жовтня 2025 року. Соціологи зазначають, що нинішні показники свідчать про відновлення оптимістичних настроїв після кількох місяців переважання песимізму.

Суспільні настрої та динаміка змін

63% опитаних вважають, що українці поступово долають внутрішні суперечності та рухаються до більшої згуртованості. Водночас 30% дотримуються протилежної думки — що напруга в суспільстві зростає, а країна рухається у напрямку розколу.

Порівняно з травнем 2025 року ці показники змінилися незначно: тоді 61% респондентів говорили про єдність, а 33% — про загострення протиріч. У КМІС зазначають, що така різниця перебуває в межах статистичної похибки, тому зміни можна вважати не суттєвими.

З жовтня 2022 року до травня 2025 року соціологи фіксували поступове зниження оптимізму. Саме тоді вперше зафіксували перевагу песимістичних оцінок над позитивними: 47% громадян прогнозували занепад економіки та масовий відтік населення, тоді як 43% очікували економічного відновлення та інтеграції України до ЄС.

Повернення до позитивних оцінок

У новому опитуванні простежується зворотна тенденція: частка оптимістів зросла до 56%, а песимістів стало на 16 пунктів менше. Ці результати наблизилися до показників кінця 2024 року, коли також фіксували зростання віри у стабільність і розвиток держави.

Соціологи зазначають, що позитивні настрої спостерігаються в усіх регіонах країни. Проте на Заході зростання рівня оптимізму виявилося дещо нижчим, ніж у Центрі чи на Півдні. До того ж саме там дещо зменшилася кількість тих, хто вважає, що країна рухається до єдності — у той час як в інших регіонах цей показник залишився стабільним або навіть зріс.

Вікові відмінності у сприйнятті

Дослідження також показало суттєві відмінності у настроях між поколіннями. Найбільше песимізму серед молоді: у групі 18–29 років лише 49% вірять у процвітаючу Україну, тоді як 39% прогнозують складне майбутнє.

Серед людей середнього віку (30–59 років) баланс оптимізму становить близько +23%, а серед старшого покоління (60+) — +39%. За спостереженнями КМІС, старші респонденти частіше оцінюють майбутнє держави крізь призму стабільності, тоді як молодь схильна сумніватися у швидких позитивних змінах.

Схожі тенденції помітні й щодо сприйняття суспільної єдності: молодші опитані частіше вважають, що суперечності всередині країни лише посилюються.

Територіальне питання та сприйняття майбутнього

Одним із блоків опитування стала готовність громадян до поступок у питанні територій задля завершення війни. За спостереженнями соціологів, саме песимісти частіше схильні погоджуватися на територіальні поступки.

Серед тих, хто бачить майбутнє України у стані руїни, 42% готові визнати окремі окуповані регіони частиною Росії, тоді як серед оптимістів таку позицію поділяють лише 22%. Ще 35% песимістів заявили про готовність віддати навіть нині контрольовані Україною території — проти 9% серед тих, хто дивиться у майбутнє з надією.

КМІС підкреслює: подібна кореляція помітна і серед тих, хто оцінює рівень суспільної єдності — песимістично налаштовані громадяни частіше готові до компромісів, які передбачають територіальні втрати.

Як проводили дослідження

Опитування здійснювалося в межах всеукраїнського проєкту «Омнібус», у межах якого КМІС додав власні запитання про оцінку майбутнього та єдності українців.

Дослідження проводили методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. До участі залучили 1008 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній Україні території. Респонденти з тимчасово окупованих регіонів не входили до вибірки, проте серед опитаних були внутрішньо переміщені особи, які переїхали з таких територій. Не опитували також громадян, що виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формальна статистична похибка вибірки не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для показників біля 25%, 2,5% — для значень близько 10%, та 1,8% — для близьких до 5%.

Соціологи зауважують, що під час війни можуть виникати додаткові систематичні відхилення, проте результати залишаються репрезентативними й відображають реальні тенденції у суспільних настроях.