Зоозахисники й екопарк «Фельдман»: конфлікт довкола тварин після російського удару під Харковом

Конфлікт між зоозахисною спільнотою та харківським екопарком «Фельдман» вийшов у публічну площину після російського авіаудару 1 січня 2026 року. Асоціація зоозахисних організацій України звинуватила екопарк у жорстокому поводженні з тваринами та небезпечних управлінських рішеннях, які, на думку активістів, призвели до загибелі й травмування тварин. Натомість команда екопарку заявляє про маніпуляції, хайп і спроби використати трагедію для реалізації «незрозумілих планів».

За інформацією зоозахисників, унаслідок російського удару керованими авіабомбами на території екопарку загинули папуги та фазани, поранення отримали леви, а низка приміщень для утримання тварин була зруйнована. У парку підтвердили масштабні руйнування зимового пташника, будинку хижаків та прилеглих вольєрів, а також загибель значної кількості птахів. Інформація про загибель тигрів з’явилася одразу після обстрілу, однак у перші години її не могли ні підтвердити, ні спростувати через складну ситуацію на місці.

В АЗОУ наголошують, що ця трагедія не є випадковою. За словами представників організації, про небезпеку розміщення та відновлення екопарку поблизу зони активних бойових дій волонтери попереджали роками. Зоозахисники згадують і початок повномасштабного вторгнення Росії, коли через несвоєчасну евакуацію загинули сотні тварин. На їхню думку, нинішні втрати є прямим продовженням тих самих рішень і підходів, які ігнорують реальні ризики для живих істот.

Окремий блок звинувачень стосується фінансів. В АЗОУ заявляють про нецільове використання коштів, які раніше збиралися на евакуацію тварин. Активісти стверджують, що замість системного вивезення тварин у безпечні регіони кошти спрямовувалися на відновлення екопарку та повернення тварин «за 20 кілометрів до лінії фронту», де регулярно фіксують удари КАБами. Саме цей факт, на думку зоозахисників, робить утримання тварин у нинішніх умовах безвідповідальним і небезпечним.

Також АЗОУ наголошує на юридичному статусі об’єкта. За їхніми словами, «Фельдман» не є класичним зоопарком, а отже не має відповідних дозволів на утримання, розмноження тварин і використання їхнього потомства як елементів публічних атракцій. У зв’язку з цим після авіаудару 1 січня 2026 року зоозахисники подали заяву до правоохоронних органів за фактом жорстокого поводження з тваринами та вимагають розподілити вцілілих тварин між притулками й реабілітаційними центрами замість чергового відновлення екопарку.

Позиція екопарку суттєво відрізняється. Директор екопарку Іван Достов заявив, що зоозахисники «хайпують і захищають свої амбітні незрозумілі плани», використовуючи трагедію для інформаційного тиску. За його словами, команда парку з перших годин після обстрілу працює над ліквідацією наслідків удару, розбирає завали та переселяє врятованих тварин у більш безпечні місця на території комплексу. Він підкреслює, що йдеться про надзвичайну ситуацію воєнного часу, коли повністю виключити ризики неможливо.

Водночас у команді екопарку не говорять ані про закриття об’єкта, ані про повне переселення тварин з Харкова. Навпаки, керівництво наполягає на тому, що «Фельдман» має залишатися у місті та виконувати свою соціальну й гуманітарну місію. У парку нагадують, що комплекс є не лише місцем утримання тварин, а й простором психологічної допомоги людям, які постраждали від війни, зокрема дітям та родинам переселенців.

«Фельдман Екопарк» позиціонує себе як масштабний соціально-гуманітарний мультикомплекс під Харковом, який займається реабілітацією тварин і підтримкою людей. Під час повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року з екопарку дійсно масово евакуювали тварин у безпечніші регіони України. З 2023 року, за інформацією адміністрації, частину тварин почали поступово повертати назад, аргументуючи це покращенням умов і необхідністю відновлення роботи комплексу.

Ситуація навколо екопарку «Фельдман» оголила глибшу проблему, ніж просто суперечка між окремими організаціями. Вона порушує питання про межі допустимого в умовах війни, відповідальність за життя тварин у прифронтових регіонах і баланс між гуманітарними ініціативами та реальними загрозами безпеці. Поки правоохоронці розглядають заяви зоозахисників, а екопарк продовжує ліквідацію наслідків обстрілу, суспільна дискусія навколо цієї історії лише посилюється.